Про це вона розповіла польському виданню Onet.
За її словами, якщо дозвіл нададуть, то ексгумують не тільки тіла вбитих поляків, а й українців, які також загинули під час Волинської трагедії.
Романовська каже, що польський уряд і польський Інститут національної пам’яті вже робили такі запити, однак отримували відмову.
«Наскільки мені відомо, це одна з перших таких заяв, поданих приватною особою. […] Чи отримаємо ми цього разу дозвіл від президента Зеленського чи [керівника Офісу президента] Андрія Єрмака? Побачимо» — розповіла вона.
На її думку, росія «експлуатує тему Волині», однак блокувати ексгумації, що, за її словами, робить українська влада, «просто недоречне».
«У нашому суспільстві створені певні очікування. Оскільки ми звертаємося до українців у такий час, як війна, ми також хотіли б, щоб українці нарешті побачили наш біль. І зрозуміли бажання гідно поховати близьких» — додала Романовська.
Вона також розповіла, що в селі Угли вбили 18 людей із її родини, тому розблокувати питання ексгумацій, за її словами, і її «особиста місія». Жінка каже, що родичі загиблих хочуть «гідно попрощатися» з ними і бути впевненими,
«що вони не лежать десь у полі».
Волинська трагедіяУ роки Другої світової війни, в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.
Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії у минулі роки та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.
За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас в Україні подібних підрахунків не проводили.
У липні 2023 року, до роковин Волинської трагедії, Польща вкотре наголосила, що польсько-українське примирення має передбачати визнання провини та вшанування пам’яті жертв часів Другої світової війни. Україна не погоджувалася з «однобічною та політизованою» оцінкою трагічних подій 1943-1944 років з боку польських політиків і дипломатів.
А втім, Польща сигналізувала, що нерозв’язані питання історії ще можуть дати про себе знати. 1 серпня 2023-го, у День пам’яті Варшавського повстання 1944 року, заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський заявив, що без урегулювання цього питання, розблокування ексгумації та вшанування пам’яті жертв «не буде справжнього примирення чи інтеграції України в ЄС».
читайте також:
- Кулеба обурив польських політиків через історію: йому дорікнули Волинською трагедією, а він — операцією «Вісла»
