У Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відбулася зустріч-лекція «Виховання дітей як соціальне питання», де педагоги з Луцька Берліна та Нойвіда розповідали про засади вальдорфської педагогіки та обговорили роботу школи «Дванадцять» та дитячого садочку «Диво-сад», які вже працюють в Луцьку. Зустріч приурочили до 10-їрічниці вальдорфської ініціативи в Луцьку.
На зустрічі побувала кореспондентка Район.Луцьк.
Більше дізнатися про основи та переваги вальдорфської педагогіки прийшли викладачі, батьки та лучани, які цікавляться альтернативними системами шкільної освіти.
За словами вчительки евретмії вальдорфської школи у німецькому місті Нойвід та засновниці однієї із перших подібних шкіл в Києві, Олени Кілльге основні відмінності цієї освітньої системи полягає у орієнтація на всебічний розвиток дитини, дванадцятирічне навчання, відсутність до 11 класу іспитів та оцінок, рівноправність науки та мистецтва і освітньому процесі, використання різних методів навчання, в тому числі ремесл та ручної праці.
«У молодших класах діти навчаються рахувати за допомогою стрибків чи хлопків,
а читання та письмо вивчають за допомогою образів, малюнків, пісень, казок. Це дозволяє не завчати матеріал, а більше його розуміти», – розповіла пані Олена.
У вальдорфських школах викладають з початкової класи дві іноземних мови, мистецтво, музику, ремесла, заняття, де треба працювати руками. У старших класах, на одному з іспитів учні мають презентувати сумісну творчу роботу – виставу, перформанс тощо.
«У таких школах вивчають евретмію – мистецтво руху, яке робить мову та музику видимими через рухи тіла, де кожному звуку відповідає певний жест. На таких уроках діти навчаються співати та говорити руками та ногами, наприклад танцюють вірші. Цей предмет урівноважує мислення, волю, почуття та розвиває мистецькі і соціальні навички учнів, бо під час танцю діти взаємодіють», – розповіла Олена.
Олена разом з чоловіком Маттіасом Кілльге приїхали вперше в Луцьк 10 років тому на запрошення мисткині, журналістки та педагогині Юлії Марушко, яка познайомилися з вальдорфською системою освіти ще у 2008 році та загорілася ідеєю утворення такої школи у рідному місті. Саме після тієї зустрічі в Луцьку утворилася ГО «Дванадцять»,
завдяки якій у 2017 році відкрився вальдорфський «Диво-сад», а у 2020 році – школа «Дванадцять».
За її словами однієї із співзасновників дитячого садка Ірини Піскач починати довелося з навчання. Щоб бути вихователем у вальдорфському дитячому садку незалежно від того, чи є педагогічна освіта, необхідно пройти трирічні семінари педагогів, а згодом проходити додаткові курси підвищення кваліфікації. Спочатку в «Диво-саду» працювали дві виховательки, які паралельно виконували роботу і кухаря, і прибиральниці. Наразі садок переїхав в окрему будівлю в Липинах Тут працюють п’ять груп та чотири вихователя, кухар, прибиральниця. «Диво-сад» відвідує 20 малюків.
«Основа вальдорфської освіти – людинознавство. Педагогам, вихователям важливо знати психологічні та фізичні особливості розвитку дітей у певному віці, етапи розвитку дитини. Тобто, які методики краще застосовувати у вихованні, наприклад, трирічної дитини, а які – семирічної. Не завжди і батьки це знають. Тому, у майбутньому мріємо створити школу для батьків», – розповіла Ірина Піскач.
У 2020 році в Луцьку відкрили перший клас вальдорфської школи «Дванадцять».
Наразі в школі працює вже п’ять класів. З 2022 року тут викладає педагог Оксана Семенюк За освітою вона біолог, працювала вихователем у дитячому садочку. У вальдорфській школі вона спочатку працювала вчителем першого класу, наразі викладає у четвертому.
За її словами, в цій освітній системі педагоги враховують потреби, здібності дитини та створюють програми навчання, які відповідають їх індивідуальному розвитку і піклуються про емоційний стан учнів.
«У нас немає оцінок та підручників. Діти йдуть в школу із задоволенням, а найстрашнішим покаранням для учнів – є те, що їм не дозволять день відвідувати навчання. Крім того, важливе місце в сприйнятті знань займає гра, практичне застосування знань, спостереження за природою», – розповіла вона.
Як розповіла Юлія Марушко, яка викладає у вальдорфській школі в Берліні, в таких школах від педагогів не вимагають бути ідеальними та ніколи не помилятися, а ось любити людей, світ навколо та постійно вчитися – необхідно.
Нагадаємо, Вальдорфська педагогіка зародилася в Німеччині у 1919 році, офіційно визнана в Україні й дозволена Міністерством освіти і науки для впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах. Її засновник – антропософ і науковець Рудольф Штайнер
Ця освітня система ґрунтується на принципах антропософії та орієнтується на всебічний розвиток дитини, з урахуванням її особливостей та здібностей.
Наразі у світі працює більше 2 000 таких шкіл, в Німеччині – 250. У Німеччині школи такого типу не залежать від держави, тобто, не керуються в роботі наказами відповідних відомств, але частково фінансуються з бюджету. В Україні вальдорфські школи діють у Кривому Розі, Дніпрі, Одесі, Києві, Луцьку, Городенці Івано-Франківської області
