У селі Миляновичі Ковельського району подружжя пенсіонерів – 66-річна Людмила та 67-річний Олександр Завадські – щодня працюють від світанку до пізнього вечора. Вони обробляють 14 соток городу, засівають зернові та тримають худобу.
Батьки чекають вдома обох синів, які служать у війську, пише «Суспільне Луцьк».
«Вихідних немає»Пенсіонерка Людмила Завадська живе у Миляновичах 48 років. За своє життя змінила чимало професій: працювала ветеринарним фельдшером, обліковцем та завідувачкою дитячого садка.
Зараз вона разом із чоловіком Олександром повністю присвятила себе власному господарству.
"Якщо живеш у селі і тримаєш господарство, то вихідних немає, бо потрібно прокидатися зранку і працювати до вечора, — розповідає пенсіонерка. — Біля хати маємо 14 соток. Садимо буряк, часник, цибулю, картоплю, помідори, огірки, перець, кабачки»
Окрім городу, подружжя обробляє земельний пай, вирощує зернові та утримує коня, корову, свиней і курей. Зізнаються: вести господарство з кожним роком стає дедалі важче.
Низькі ціни на продукцію та дороге пальнеРаніше родина тримала двох корів та двох коней,
але поголів’я довелося скоротити. За словами подружжя, праця біля худоби й землі зараз майже не цінується, а витрати на вирощування врожаю сягають непомірних сум.
«Корову важко тримати. А тепер нічого не ціниться. Якщо 3 літри молока коштують 70 гривень, то на наші гроші – це не ціна праці. А людина приходить і каже "дорого". Так заведи корову і тримай, побачиш, яке воно "дорого". Кожен день потрібно працювати: сіно заготовлювати, косити, звозити» – ділиться жінка.
Чоловік Людмили, Олександр Завадський, щодня працює в полі. Цього року посіяв пшеницю, ячмінь та гірчицю. Останню сіють для сівозміни, адже мінеральні добрива суттєво подорожчали.
«Комбайна винайняти не проблема, аби гроші були. Солярка здорожчала. Щось треба продати, аби солярку і запчастини купити. Коротше, все те, що робиш, воно тільки вкладається і залишається лише робота» – ділиться господар
Зараз у дворі Завадських живе п'ятирічна корова Кнопка, яку господарка привезла ще маленькою з Рівненської області.
«Це ж є і сир, і сметана, і молоко, і сироватка. Корова в селі – годувальниця. Вона у нас така ручна, погладиш її –
і вона спокійна» – говорить Людмила Завадська
Через літню спеку надої дещо впали — зараз родина щодня отримує до 20 літрів молока.
Віра в перемогу та очікування синівСини – найбільша надія і тривога, ділиться подружжя. Молодшому сину – 43 роки, він пройшов чимало боїв, зокрема на Курщині та Покровському напрямку, а зараз перебуває на лікуванні після поранення, яке отримав під Краматорськом.
«Треба нічого не боятися, працювати і йти до перемоги! Аби мир настав у країні і щоб сини повернулися, наші діти повернулися з війни, чоловіки, матері, доньки. І ще хоч трохи, щоб про нас дбали» – підсумовує жінка
Подружжя зізнається: хвилювання за долю синів, які щодня ризикують життям, їх не відпускає ні на хвилину, але іноді домашнє господарство допомагає впоратися з хвилюванням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Пережила непросте дитинство та створила велику родину: історія 86-річної матері-героїні з Волині (фото)
- «Я не маю морального права»: мати загиблого воїна з Волині пояснила, чому відмовилася від «Золотого хреста»
- Один кінь, одна корова та суцільні пустки: як виживає відрізане від світу село на Волині (відео)
