У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку провели кураторську екскурсію виставкою «Дефрагментація раю» Відвідувачам розповіли про твори з приватної колекції родини Гриньових історії їх створення та те, як українські митці осмислюють втрату дому, війну й окупацію. риньо
Екскурсію 1 листопада провела кураторка Марина Конєва Побувала на ній і кореспондентка Район.Культура.
Родина Гриньових збирає українське мистецтво з 1990-х років. За цей час колекція зросла приблизно до п'яти тисяч робіт. Вона охоплює різні періоди українського мистецтва ХХ–ХХІ століть.
Через російські атаки частину творів, які зберігалися в Харкові, довелося евакуювати. Деякі роботи нині показують у містах Європи. Близько чотирьох тисяч творів колекції перебувають у різних містах України. Саме з них сформували виставку «Дефрагментація раю».
Її тема – втрата дому та спроба почати життя заново після руйнувань, спричинених війною. Автори виставки пропонують подивитися на те, як людина збирає своє життя з окремих спогадів, речей і пережитого досвіду.
В експозиції поєднали біблійні образи райського саду з фотографіями сучасних руйнувань.
У такому контексті рай постає не лише як місце, яке людина втратила, а й як спогади про дім і минуле, що залишаються з нею.
Читайте також:
- «Мистецтво має працювати через 100 років»: у Луцьку Віктор Корсак і Борис Гриньов говорили про колекціонування під час війни
Зруйнований Херсон на скліОдин із прикладів того, як митці осмислюють наслідки війни, – серія робіт «Червона зона» Станіслава Остроуса. Автор зафіксував зруйнований Херсон за допомогою амбротипії – давньої фотографічної техніки, у якій зображення створюють на склі.
Як розповіла Марина Конєва, ця техніка потребує швидкого проявлення фотографій у темряві. Тому лабораторією для митця стали наземні укриття просто в місті.
Зображення зруйнованих будинків на тонкому склі нагадують про крихкість життя під час війни. Сам матеріал робіт підсилює враження від побаченого.
Зруйнований ХерсонКолажі Харківської школи фотографіїОкрему частину експозиції присвятили Харківській школі фотографії. Серед представлених робіт – колажі Олександра Супруна.
Митець створював їх вручну, поєднуючи фрагменти сотень фотографій. Він розбирав зображення на частини,
а потім збирав із них нові композиції. Так фотографія перетворювалася на своєрідний пазл, у якому автор по-іншому показував звичну дійсність.
Марина Конєва розповіла, що роботи Супруна були незвичними не лише для України та Радянського Союзу, а й для закордонної мистецької спільноти. Однак їхнє поширення за межами країни супроводжувалося перешкодами з боку радянської влади.
Роботи Супруна«Його колажі були унікальні не тільки в Україні чи Радянському Союзі, але і за кордоном. Одна проблема, що при відправці робіт на зарубіжні виставки їх на пошті перевіряли КДБ. Тому якщо фото не влаштовували, а на той час багато працювали з оголеною натурою, то ці роботи псували і поштою повертали назад. Тоді Супрун оформлює зображення заново і знову відправляє. На пошті ще раз псують фото і висилають за кордон, звідки згодом приходить повідомлення, що роботи не можуть експонувати, бо вони у поганому стані», – розповіла кураторка.
Як митець показав окупацію КримуВ експозиції також представлені роботи Ярослава Солопа. Це серія фотографій, яку він створив у 2011 році, а після 2014 року доповнив новими деталями.
Спочатку митець фотографував кримські краєвиди під час відпочинку. Серед них – зображення Херсонеса. Після окупації Криму Росією він повернувся до цих фотографій, щоб показати, як змінилося його сприйняття півострова.
Роботи Ярослава Солопа«Ця серія пов'язана з окупацією Криму – нашого Кримського раю, який був забраний. У 2011 році Ярослав їздив на відпочинок до Криму, знявши серію класичних пейзажів – зокрема Херсонес тощо. А після 2014-го він прагнув віддзеркалити це жорстоке вторгнення. Для цього автор сам втрутився в кадр: наніс риски та плями по ідеалістичному зображенню, зафіксувавши акт насильницького втручання», – пояснила Марина Конєва.
Яких українських митців можна побачити на виставціВ експозиції зібрали роботи представників різних поколінь українського мистецтва. Серед них – твори Василя Єрмілова та Марії Примаченко, фотографії Бориса Михайлова й Євгена Павлова, а також роботи сучасних митців Василя Цаголова, Іллі Чичкана, Ніни Мурашкіної та Станіслава Волязловського.
Завдяки такому добору відвідувачі можуть побачити, як змінювалося українське мистецтво протягом ХХ–ХХІ століть: від авангардних пошуків і фотографічних експериментів до робіт, у яких митці осмислюють війну та її наслідки.
Виставка «Дефрагментація раю» – другий проєкт циклу «Код колекціонера». Він знайомить відвідувачів із приватними мистецькими зібраннями та показує, які твори зберігають їхні власники. Колекція родини Гриньових дає змогу побачити різні періоди українського мистецтва й простежити, як історичні події відображалися у творчості митців.
