Парламентські вибори у Франції продемонстрували неабиякий політичний хист французького президента: перемогти можна, навіть якщо твоя партія на другому місці.
Варто зауважити, що після жорсткої поразки під час голосування до Європарламенту і просідання рейтингів самого Еммануеля Макрона найкращих сценаріїв для нього не залишалось. Однак з усіх поганих варіантів він обрав найбільш прийнятний і не прогадав.
Завдяки "розумному голосуванню по-французьки" – коли у другому турі виборів представники усіх політсил виступили ситуативним союзом і виставили одного кандидата проти праворадикала – партія Марін Ле Пен не сформує парламентську більшість.
Технічно допомогла французька виборча система після першого туру у кожному округу визначають фаворитів, між якими виборці обирають у другому турі. На тих округах де, до прикладу, були сильні претенденти від "макроністів" і "соціалістів", хтось з них знімав свою кандидатуру і закликав голосувати проти представника "Національного об'єднання".
У результаті вибори, які нібито мали вказати на вираження французьким народом мандату недовіри президенту і його партії,
стали об'єднанням французів проти праворадикалів.
Що далі?Перемогу здобув "Новий національний фронт" – 182 місця у парламенті, який є симбіозом лівих і лівоцентричних сил, включаючи у себе комуністів, зелених та інші групи. З погляду українських інтересів найбільш небезпечним у складі альянсу видається лідер "Нескореної Франції" Жан-Люк Меланшон. Він часто вдається до риторики, яка вписується в російські пропагандистські штами.
Відтепер об'єднані соціалісти мають очолити переговорний процес щодо формування коаліції.
Повноцінним членом таких консультацій виступатиме і партія президента "Разом". Важливо, що вони отримали чудовий результат – 168 місць. Якщо декілька днів тому очікували, що вони займуть третю позицію, впевнена друга позиція стала для них фактично перемогою, беручи до уваги складні обставини.
З таким рівнем підтримки "Разом" здобула більше суб'єктності у ведення перемовин. Перші сигнали такої впевненості продемонстрував лідер "Разом" Стефан Сежурне, який відзначив, що політсила готова до розмов, однак за умови виключення з ним Жан-Люка Меланшона.
За будь-яких обставин можна зробити висновок, що праворадикали програли й не мають змоги створити більшість. Їх подальші перспективи невизначені.
Теоретично "макроністи" мають змогу сформувати коаліцію з об'єднаними лівими, проте партії президента доведеться йти на серйозні поступки в питаннях економічної й соціальної політики, сторонам доведеться писати коаліційну угоду і потенційна нова більшість, як і уряд – будуть доволі хиткими.
Проте такий сценарій є прийнятним для Макрона – як президент він зможе надалі виступати з лідерських позицій і вести свою політичну лінію. Ситуативний союз сильного в політичному плані президента і слабкого уряду дозволять Макрону ефективно використовувати власні повноваження, щоб триматися на плаву до закінчення власної каденції.
Безсумнівно, це гарна новина для українського народу. Попри певну політичну кризу у Франції, президенту вдається виходити зі складної ситуації, а значить і утримати курс політичної підтримки України.
Старий новий урядЦікаво, що в політичному арсеналі Макрона з'явився ще один варіант дій. З огляду на жорстку фрагментацію нового парламенту, переговори про більшість можуть суттєво затягнутись. Подібний прецедент вже був у Нідерландах.
Поки партії не дійдуть згоди, в країні діятиме тимчасовий уряд і тут важливий момент: хоча чинний прем'єр Габріель Аталь подав у відставку, теоретично він може залишатись на посаді поки в Національній Асамблеї не дійдуть згоди щодо формування парламентської більшості.
Таким чином, поки вестимуться перемовини, Макрон має змогу зберігати раніше ухвалений ним уряд. В таких обставинах, у партії "Разом" не буде причин особливо поспішати у консультаціях про більшість з "Новим національним фронтом".
