Наприкінці 2025 року Бельгія заблокувала пряму передачу Україні заморожених російських активів — а тепер, під час візиту до Києва, віцепрем'єр-міністр та очільник МЗС країни Максім Прево заявив, що Брюссель відкритий переглянути цю позицію.
Про це повідомляє Суспільне у вівторок, 18 серпня.
Головна умова, за словами Прево, лишається незмінною: ризики такого рішення — юридичні, фінансові й системні — мають лягти на плечі всієї Європи, а не однієї Бельгії.
«Ризики, які ми визначили тоді, не зникли дивом. Але ми не маємо принципових заперечень проти використання цих грошей на благо України», — заявив міністр.
Читайте також:
Битва за заморожені активи. Центробанк Росії подав позов до суду ЄС проти механізму допомоги Україні Йдеться про суверенні активи Росії на суму приблизно 210 млрд євро — левову частку цієї суми утримує саме бельгійський депозитарій Euroclear. Торік, за словами Прево, Брюссель сподівався, що інші країни ЄС візьмуть на себе частину ризику — насамперед сценарію, за якого через 10−15 років Бельгії довелося б повертати ці гроші Росії. Такої підтримки країна не отримала.
«Пропорційно, це неприйнятно для нашого бюджету. Але ця солідарність так і не матеріалізувалася. Ймовірно, тому, що багато інших столиць також усвідомлюють ризики і не бажали їх розділяти», — сказав міністр.
Він наголосив: відмову Бельгії не варто сприймати як небажання допомагати Україні — юристи та фінансові аналітики вказали на реальні загрози для стабільності європейських фінансових ринків, які потрібно було врахувати.
Читайте також:
«А це він і був». Єврокомісар пояснив, що Україні вже виділили репараційний кредит, про який так довго сперечалися Замість передачі активів 19 грудня 2025 року ЄС ухвалив інше рішення — виділити Україні 90 млрд євро підтримки на 2026−2027 роки з власного бюджетного резерву, оминувши тему російських коштів.
За словами Прево, розмова про заморожені активи цілком може відновитися, якщо війна затягнеться, а потреби України після 2027 року зростуть.
Використання російських заморожених активів — що відомо19 грудня 2025 року президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пояснила, що фінансування України наступні два роки відбуватиметься через запозичення ЄС на ринках капіталу —
Україна поверне борг у 90 млрд євро лише після того, як Росія виплатить репарації, а до того часу її активи в Європі залишаться замороженими. Проти прямого репараційного кредиту тоді виступав прем'єр Бельгії Барт де Вевер а депозитарій Euroclear погрожував судовими позовами проти ЄС у разі передачі коштів Україні.
Слідом за цим Велика Британія відмовилася самостійно використати свої 8 млрд заморожених російських активів для допомоги Україні, а Financial Times писало, що президент Франції Еммануель Макрон фактично поховав ідею ЄС про використання €210 млрд, у вирішальний момент ставши на бік противників плану.
Читайте також:
«Це останній». Депозитарій Euroclear відреагував на рішення путінського суду за позовом Центробанку РФ на $250 млрд 26 лютого 2026 року глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що ЄС більше не розглядатиме варіант передачі активів Україні, хоча вже за кілька днів представник Єврокомісії заявив, що позиція ЄК істотно відрізняється від цієї заяви. 31 березня Кая Каллас повідомила, що ЄС виділяє Україні 80 млн євро саме з доходів від заморожених активів — тобто не самі активи, а прибуток від їх утримання.
8 серпня 2026 року колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали ЄС терміново взяти під контроль заморожені активи Центробанку Росії
