Головне

Гра зі «Спортінгом» до голу – майже копія гри з ПСВ, при якій «Шахтар» залежний від одного фактору

3 лис•Tribuna.com

«Шахтар» вдруге поспіль мінімально поступився у Лізі чемпіонів, провівши, на перший погляд, точно не сильно гірший матч, ніж суперник.

Проте ці 0:1 не можна назвати ось аж несправедливими. Чи стверджувати, що нічия – логічніший результат.

Кризовий «Спортінг», яким керує тимчасовий тренер з молодіжки, поділив цю гру на два відрізки. І враження, що «Шахтар» мав дотискати та мав більше моментів – наслідок того, що португальці забили першими та свідомо відскочили назад втримувати рахунок.

А ось перебіг подій до цього голу дуже сильно щось нагадував...

«Спортінг» неначе скопіював підхід ПСВ проти «Шахтаря» – і проблема повториласьЙдеться про те, як португальці діяли проти м’яча, коли «Шахтар» починав атаки. Візуально нагадаємо, як це робили нідерландці:

– два гравці першої лінії пресингу грають проти трійки Бондар-Різник-Матвієнко;

– з опорником дуже щільно персонально діє один футболіст;

– з іншим центрхавом, який може опускатись, така ж історія;

– ризик з проактивною поведінкою центрбека, який може бігти аж на чужу половину поля, щоб персонально перекривати нападника/третього центрхава.

Здавалося б, доволі простий підхід, але треба розуміти, що він вимагає ризику та хорошої фізичної підготовки. «Спортінгу» усього вистачало, коли він діяв чи не в ідентичному стилі.

Приклад з перекриттям обох центрхавів та проактивне висування ЦЗ «Спортінга» вперед за Еліасом.

***

Що призводило до двох речей. Перше – довгі передачі Різника вперед. Загалом за матч віддав 17, точні з яких – 9. Менше, ніж з ПСВ (там було 20 за тайм), але теж показово.

Друге – середні/довгі передачі від Матвієнка, які потрібно було «вигризати» Еліасу та Мендосі. Іноді вдавалося, іноді ні.

Обидва ці аспекти призводили до того, що «Шахтар» часто зводив гру до результату епізодів 50/50. А не до повного контролю, до якого звик/який хотів би мати. Знову ж, за стилістикою – дуже схожий сценарій до матчу з ПСВ. Де «Шахтар» фактично стає залежним від того, наскільки добре чіплятиметься за м’ячі у фізичних дуелях.

Так, Туран прищепив команді цей вайб агресивної в єдиноборствах команди, але її козирем все ж є інші ігрові аспекти. Як написав Сергій Барановський, це тепер радше східноєвропейський «Атлетіко»,

а не «Барселона».

Чого за таких умов точно бракувало, так це Педрінью. Ну або хоча б Ізаке. Бо два гравці у центрі при білд-апі, яких накривають персонально – ще не кінець світу та не повноцінний блок «не грати сюди».

Що проти АЕК чудово показав Педрінью, який навіть під таким тиском примудрявся своїми рухами та грою в один дотик розбивати пресинг суперника. Очеретько та Назарина – все ж трохи не про те. Або не трохи, а доволі сильно не про те.

Як і з ПСВ, перший гол став ключовою подією для зміни сценарію – але тепер його пропустив «Шахтар»Не сказати, що подібна поведінка суперників, як у ПСВ та «Спортінга», є критично незручною для «Шахтаря». Ні, це навіть навпаки може відкривати нові можливості індивідуально якісним легіонерам – а саме гру на просторі, якого бракує в українських турнірах.

Кожна вдала спроба виходу з-під високого пресингу, кожна перехідна фаза чи кожне перехоплення у центрі поля – і з’являються зони, якими можуть користуватись Мендоса та Аліссон. В ідеалі – під ситуації 1v1. Так «Шахтар» й підловив ПСВ.

Натомість кожна власна помилка і втрата – і ловлять у фінальній третині вже тебе.

Як ловили Енріке та Тобіаса. Цей привоз кутового є чудовим відображенням того, як добре у «Спортінга» іноді працювало копіювання ПСВ.

Закидання за спини Бондарю та Матвієнку (або просто у відрив) – другий інструмент, який регулярно створював проблеми «Шахтарю».

Якщо за такої гри пропустити першим – то історія перевертається в інший бік. Що сьогодні й трапилося. Боротьба у карному після надання свободи «Спортінгу» у радіусі 20 метрів, яка закінчилась незграбним скиданням Енріке.

І все.

«Спортінг» чудово розумів свої поточні можливості. І те, що у такому темпі далі довго продовжувати не зможе – та й що при 1:0 у цьому немає багато сенсу.

Португальці майже одразу відмовились від такого пресингу, опустили лінію та все частіше проти м’яча чітко з п’ятіркою захисників. Уже жодного простору для «Шахтаря», за винятком однієї обрізки у центрі поля, коли атаку розганяв Марлон.

Сценарій після забитого голу – типовий для «Шахтаря», з якого не витиснули мінімумуВласне, по-справжньому регулярні та якісні шанси у «Шахтаря» з’явились у мить, коли «Спортінг» віддав ініціативу. З одного боку, треба віддати належне гірникам за те, що принаймні кілька хороших нагод вони таки створили – чого вартують лише удари Еліаса з 5 метрів.

Допомагали й стандарти, але головне джерело гостроти: індивідуальні дії Аліссона та Вінісіуса на правому фланзі. Хтось скаже, що це не напрацьовані командні механізми, а наслідок сольних проходів бразильців.

Натомість конкретно у цьому матчі частота доставлень м’яча у ноги цим двом під обіграші – індикатор, що це якраз напрацьована історія. Гріх не користатись поточною формою Аліссона, яка суттєво покращилася з початку осені.

Ще б Еліасу хтось показав, де ворота.

Фото: скриншоти трансляції MEGOGO

Дія, атака, Свобода, Джерело

Читайте ще