На сьогоднішньому саміті в Дубліні європейські лідери знову не визначили, хто говоритиме від їхнього імені на переговорах про завершення війни в Україні. Більшість лише повторювала, що рішення потрібне, хоча вимагають Зеленський і США Одні підтримують главу дипломатії ЄС або президента Європейської ради, інші пропонують доручити справу кільком людям, повідомляє Bloomberg.
«Формат визначається змістом. Тому нам, європейцям, потрібно відновити ініціативу діалогу з Росією, а тоді формат буде визначено», — заявив Макрон.
Віткофф і Кушнер оцінили результати зустрічі з Путіним
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив: «Йдеться вже не про окремих людей, а про готовність Путіна вести переговори». За його словами, у Росії «явно зростає готовність визнати, що про Європу не можна говорити без Європи». Проте така відкритість може не тривати: «Усе тепер залежить від переговорів у найближчі дні», — застеріг Мерц. Навіть якщо Європа визначиться, немає гарантії, що Москва це дозволить.
У четвер понад 50 лідерів прибули до Дубліна на засідання Європейської політичної спільноти,
де зустрічаються із Зеленським. США відновили переговори: тристоронні зустрічі США, Росії та України вперше від лютого відбуваються цього тижня, а в Москві з російським диктатором Владіміром Путіним зустрілися спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Зеленський наполягає, що найближчими місяцями з'явилося вікно для реального прогресу. Увечері він має зустрітися в Дубліні з Віткоффом і Кушнером, щоб почути звіт про їхню розмову з Путіним.
«Ми чекаємо на більше подробиць, і Європі потрібно уважно стежити за ними. Ми маємо переконатися, що Європа стає постійною частиною цих переговорів», — сказав Зеленський європейським лідерам. Він закликав визначитися з представником Європи цього місяця.
Путін заявив, що для Росії є лише одна лінія розмежування з Україною
Серед можливих представників найчастіше називають двох інституційних політиків: Каллас і Кошту. Каллас у четвер заявила, що за чинними європейськими договорами саме вона та Кошта представляють ЄС у питаннях безпеки, але не виключила, що лідери можуть переглянути цей порядок. Росія, на її думку,
не повинна визначати, хто представлятиме Європу. Кошту, який має інституційний мандат представляти ЄС у зовнішній політиці, підтримує Естонія.
У жовтні ЗМІ називали серед можливих представників також президента Фінляндії Александра Стубба, прем'єра Норвегії Йонаса Гара Стьоре, прем'єрку Італії Джорджу Мелоні та прем'єрку Данії Метте Фредеріксен. Стубб має добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом і досвід контактів із Росією, але Італія наголошувала, що він діяв від імені Фінляндії, а не всієї Європи. Сама Італія наполягає на спільному європейському мандаті, а не на самостійних контактах окремих держав із Москвою. Фредеріксен у четвер відмовилася називати конкретних кандидатів: за її словами, головне — зміст переговорів і готовність Росії до миру.
Окремий варіант — формат E3, тобто Франція, Німеччина й Велика Британія. Його обговорювали США та Україна, але Польща й Італія проти того, щоб три держави одноосібно говорили від імені всієї Європи. Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський виступав за Кошту або Каллас і наголошував на географічному балансі.
Прем'єр Ірландії Міхол Мартін у четвер заявив, що представником не обов'язково має бути одна людина, і запропонував узгоджене представництво всіх 27 країн ЄС.
Дехто від ролі вже відмовився. Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель особисто відмовилася бути посередницею: у травні вона пояснила, що Путін серйозніше сприйматиме чинних керівників ЄС. Колишнього канцлера Герхарда Шредера, якого запропонував Путін, європейці відкинули через його тісні зв'язки з російськими державними компаніями.
Загальний настрій у Дубліні описав прем'єр Словенії Янез Янша: «Цей хаос — наша власна провина». Прем'єр Болгарії Румен Радев сказав: «Нам потрібна Європа за столом. Європа має більше боротися за те, щоб забезпечити своє місце. Європа це упускає. Місце Європи досі не гарантоване».
Європа ходить по колу від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Спершу кілька країн сумнівалися, чи варто взагалі говорити з Путіним, який майже не виявляє інтересу до переговорів, і всі контакти з Москвою взяли на себе США. Прем'єр Албанії Еді Рама назвав «величезною помилкою» «віддавати дипломатію на аутсорс іншим».
Згодом настрій змінився: Німеччина, Франція та Велика Британія почали шукати, чи можуть запустити власні переговори. Кошта сам зондував Москву від імені ЄС, а лідери Норвегії й Фінляндії нещодавно відкрили власний канал до Путіна. Кожна така спроба викликала нову хвилю суперечок, але не рішень. У п'ятницю лідери ЄС збираються обговорити це питання докладніше на саміті в Дубліні.
Путін хоче провести у Костянтинівці гуманітарну місію, як в Олешках
Італія найактивніше виступає за єдиного спецпредставника ЄС: Мелоні вперше публічно запропонувала це в січні, а в листі до Кошти попросила внести питання до порядку денного в Дубліні й ухвалити рішення на грудневому саміті. Ідею підтримують Франція, Австрія, Чехія й Люксембург. У жовтні The Telegraph писала, що замість одного посланця Європа може обрати цілу команду: серед п'яти імен були Стубб, Стьоре, Мелоні, Фредеріксен і президент Чехії Петр Павел, який потім заявив, що таких амбіцій не має
Дзвінок Стубба й Стьоре Путіну 27 жовтня викликав найбільший розкол серед північних партнерів: Фредеріксен заявила, що розмова «не була узгоджена з жодним із нас». Ще в червні офіс Кошти мав контакти з Кремлем на дипломатичному рівні, щоб відкрити канали зв'язку, а в Брюсселі наголосили, що нічого змістовного не обговорювали.
Про те, чого Кремль хоче від Європи на можливих переговорах, у статті ZN.UA «Мир під російський ультиматум: чого Кремль хоче від Європи насправді?» пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.