Сьогодні минає чотири роки відтоді, як 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. За цей час країна пройшла через масштабні бої, окупацію частини територій, мільйони внутрішніх переселенців і щоденні ракетні та дронові атаки. Одеса — південна морська столиця — стала одним із символів стійкості, попри постійну загрозу з моря та повітря. Місто на лінії ризику З перших місяців великої війни Одеса жила в умовах підвищеної небезпеки. Ракетні удари, атаки безпілотників, пошкоджена портова інфраструктура, житлові будинки, об’єкти енергетики — усе це стало частиною воєнної реальності. Після виходу російських військових кораблів у Чорне море загроза десанту довгий час залишалася реальною, а узбережжя перетворилося на зону оборони з мінними загородженнями та укріпленнями. Одеський порт, який є одним із ключових економічних вузлів країни, пережив блокаду та зупинку роботи. Пізніше, попри обстріли, роботу частково відновили, а експорт зерна став питанням не лише економіки, а й глобальної продовольчої безпеки. Руйнування і відновлення За чотири роки Одеса неодноразово зазнавала пошкоджень історичної забудови.
Вибухові хвилі руйнували пам’ятки архітектури в центрі міста, житлові будинки, навчальні заклади. Частину об’єктів вдалося законсервувати або відреставрувати, інші все ще чекають на відновлення. Комунальна інфраструктура також опинилася під ударами — місто переживало масштабні відключення світла й тепла. Енергетики та комунальні служби працювали в цілодобовому режимі, часто в складних погодних умовах, аби якнайшвидше повернути послуги мешканцям. Нові реалії життя За ці роки Одеса змінилася не лише фізично, а й психологічно. Повітряні тривоги стали частиною повсякденності. У місті облаштовано сотні укриттів, навчальні заклади перейшли на змішаний або дистанційний формат роботи. Бізнес адаптувався до обмежень, релокації та нестабільного енергопостачання. Місто прийняло тисячі внутрішньо переміщених осіб з південних і східних регіонів. Для багатьох Одеса стала тимчасовим або новим домом. Гуманітарні штаби, волонтерські центри та благодійні фонди розгорнули масштабну допомогу військовим і цивільним. Культура під сиренами Попри війну, Одеса зберегла культурне життя. Театри, музеї та бібліотеки продовжували працювати — інколи з перервами через тривоги. Мистецькі події часто мали благодійну мету — збори на потреби ЗСУ або допомогу постраждалим від обстрілів. Водночас місто активно позбавлялося символів радянського та імперського минулого: перейменовували вулиці, демонтовували пам’ятники, переосмислювали міський простір. 24 лютого — це не лише дата початку повномасштабної війни, а й день, який щороку нагадує: країна вистояла і продовжує боротьбу. І разом з нею — Одеса.
