Російські удари паралізують експорт зерна: Україна втратила 2,5 млн тонн портових потужностей

Російські удари по портовій та залізничній інфраструктурі суттєво ускладнили експорт українського зерна. Через регулярні атаки Україна втратила можливість щомісяця накопичувати близько 2,5 млн тонн вантажів у глибоководних портах, що створює серйозні логістичні проблеми напередодні нового маркетингового сезону. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на матеріал операційного партнера торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдана Костецького на сайті Agro Times.

Україна втратила третину портових можливостейЗа словами Богдана Костецького, до початку повномасштабної війни українські морські порти могли накопичувати до 7 млн тонн насипних вантажів щомісяця.

Після систематичних російських ударів ситуація кардинально змінилася.

«Сьогодні сукупні можливості автомобільного транспорту та зерновозів становлять лише 4–5 млн тонн на місяць. Втрата потужностей глибоководних портів — приблизно 2,5 млн тонн — створює “вузьку горловину” для експорту зерна», — зазначив експерт.

За його словами, під ударами РФ протягом року перебувають:

• портова інфраструктура;
• зернові термінали;
• вузлові залізничні станції;
• депо;
• локомотиви;
• цивільні торговельні судна.

Україна входить у новий сезон із великими запасами зерна

Через логістичні обмеження аграрний сектор накопичив значні перехідні залишки.

Наразі Україна входить у новий сезон із запасами:

• близько 4 млн тонн кукурудзи;
• майже 4 млн тонн пшениці.

За словами Костецького, більші запаси фіксувалися лише у 2022 році, коли після початку повномасштабного вторгнення глибоководні порти були повністю заблоковані.

Логістика дорожчає через війнуФактор війни продовжує збільшувати собівартість українського експорту.

Експерт навів кілька прикладів:

• перевезення зерна з Констанци до Александрії обходиться приблизно на 5 доларів за тонну дешевше, ніж із Одеси, через страхові військові ризики;
• із 1 липня Туреччина підвищила на 15% тарифи за прохід суден через протоки Босфор і Дарданелли, що додає приблизно 1 долар на тонну вантажу.

Крім того, через повітряні тривоги судна змушені простоювати, що також впливає на кінцеву вартість логістики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хліб в Україні може подорожчати до 15%: коли очікувати на нові ціни

Великі судна дедалі рідше заходять до українських портівЧерез високі ризики міжнародні судновласники скорочують використання великих балкерів.

Якщо раніше судна класу Panamax становили 40–45% усіх перевезень, то зараз їхня частка скоротилася приблизно до 20%.

Саме такі судна використовуються для експорту:

• ячменю до Китаю;
• фуражного зерна до країн Південно-Східної Азії;
• продукції на ринки Далекого Сходу.

Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури

Альтернативні маршрути поки не можуть замінити морські портиПопри розвиток альтернативної логістики, її потужностей недостатньо для компенсації втрат.

Щомісяця Україна експортує:

• через дунайські порти — близько 100 тис. тонн;
• автомобільним транспортом — ще приблизно 100 тис. тонн;
• залізницею до ЄС — 300–400 тис. тонн.

Ці показники значно поступаються втраченим 2,5 млн тонн можливостей морських портів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія атакувала дроном два іноземні судна: є втрати

“Укрзалізниця” може підвищити тарифиЗа словами Богдана Костецького, сьогодні 92–95% зерна до українських портів доставляється саме залізницею.

Наразі середня вартість перевезення із центральних та північно-західних регіонів становить близько 1 500 грн за тонну, а маршрутні перевезення коштують приблизно 1 200 грн.

Якщо “Укрзалізниця” з 1 серпня підвищить тарифи на 30%, логістика подорожчає ще приблизно на 5–6 доларів за тонну, що збільшить частку транспортних витрат у собівартості кукурудзи ще на 2,5–3%.

Експерт зазначив, що були періоди, коли агропродукцію до портів автотранспортом доставляли з Київщини та Чернігівщині. Наразі воронка конкурентності автоперевезень звузилася до 200 км від портів.

«Зростання тарифів «Укрзалізниці» могло б розширити радіус доставлення агропродукції з регіонів. Проте собівартість перевезень вантажівками занадто висока, щоб конкурувати із залізницею. Даються взнаки брак кадрів та військові ризики: усі пам’ятають трагічні випадки влучань у вантажівки, які знаходилися в накопичувачах під портами. Тож фактор війни залишається визначальним у логістиці зерна», — зазначив експерт.

Надія на Миколаївський портПевний оптимізм експерти пов’язують із перспективою відновлення судноплавства до Миколаєва після можливої деокупації Кінбурнської коси.

У разі відкриття Миколаївського порту:

• зростуть експортні можливості;
• знизяться тарифи на перевалку;
• розширяться логістичні можливості українських експортерів.

Втім, наразі, наголошує експерт, це лише потенційний сценарій, а фактор війни й надалі залишається головним ризиком для українського аграрного експорту.

Як повідомляв «Комерсант Український» РФ вдарила по іноземному торговельному судну: є загиблі та поранені моряки

Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури