Київ у кіно може бути конкретною адресою, місцем історичної події, локацією з власними легендами або простором, у якому назавжди залишилися чиїсь спогади. Так само різною постає столиця й у прем'єрах 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю.
Спеціально для "ТиКиїв" генеральна директорка ОМКФ Анна Мачух зібрала фільми з різних програм фестивалю, в яких Київ та його історія стають частиною сюжету. Десь місто є безпосереднім місцем дії, десь — точкою, з якої починається важлива історія, а десь його образ впізнається через людей і події, з ним пов’язані.
Ці п’ять фільмів — це п’ять різних поглядів на Київ: його минуле, сьогодення, людей і пам’ять. У кожному з них місто залишається впізнаваним, але відкривається з нового боку.
Ці та понад 50 інших стрічок можна подивитися під час 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю, який цими днями проходить у Києві. Він триває з 27 серпня до 4 вересня в кінотеатрах "Жовтень" та "Оскар".
"Справа Артиста. Сергій Лифар" (2025)

- Режисерка: Марія Головацька
зокрема щодо можливої співпраці з нацистами під час окупації Парижа. Документальний фільм досліджує його політичний вибір, вплив революції, українського коріння та освіти, розкриваючи мотиви та вчинки митця.
"Я давно вважаю Лифаря дуже цікавою постаттю для українського кіно. Він народився в Києві, але більшу частину життя провів за кордоном. Його історія багато в чому про те, як людина зберігає зв’язок із місцем, з якого вона походить. До того ж тут є багато питань, на які не так просто дати однозначну відповідь", — каже Анна Мачух.
"Хрещатик 48/2" (2026)

- Режисер: Дмитро Авдєєв
"Мені подобається сама ідея київського фентезі. Ми звикли бачити в кіно наші знайомі вулиці в реалістичних історіях, а тут Київ стає частиною фантастичного світу. І вже сама назва викликає цікавість — хочеться зрозуміти, що ж там відбувається за цією адресою".
"Машина часу Майдан" (2026)

- Режисери: Володимир Тихий і Роман Любий
"Майдан складно переказати через одну історію, але тут знайшли цікавий спосіб говорити про нього через зустріч минулого й теперішнього. Мені здається, це фільм, який варто дивитися саме на великому екрані, адже там багато атмосфери самого Києва".
"Летять хмари з великою швидкістю" (2025)

- Режисер: Роман Островський
"Це доволі особиста документалістика. Роман сам працював на війні як оператор,
а потім став військовим, тому його погляд на ці історії особливо відчувається. Для мене це фільм, де за кожною історією є конкретне життя".
"Світлини з війни" (2026)

- Режисерка: Іванка-Катерина Яковина
"Ми всі пам’ятаємо ці фотографії. Деякі з них бачили сотні разів. Але майже ніколи не думаємо про те, як саме вони були зроблені та що далі відбувалося з людьми в кадрі. Тому цікаво побачити історії, які стоять за цими знімками".
Читай також: Кузьма Скрябін, "Червона рута", Рідлі Скотт і динозаври: 8 кінопрем'єр серпня