П’ятий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, який став на бік товариства у спорі з податковою, та повністю відмовив у скасуванні штрафів за торгівлю пальним без ліцензії, порушення правил використання РРО, ненадання документів і використання неоформленої праці.
Обставини справиГоловне управління ДПС в Одеській області повідомило, що провело фактичну перевірку автозаправної станції, яка належала товариству. Перевірка стосувалася дотримання законодавства у сфері виробництва й обігу підакцизних товарів, проведення контрольних розрахункових операцій, обліку товарних запасів, наявності ліцензій і свідоцтв, а також оформлення трудових відносин із працівниками.
За результатами перевірки податкова склала акт і винесла чотири податкові повідомлення-рішення про застосування штрафів:
- 1 000 000 грн — за порушення підпункту «б» абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України;
- 1020 грн — за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України;
- 32 000 грн — за порушення статті 28 Закону України № 3817-IX від 18 червня 2024 року про державне регулювання виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет і пального;
- 360 000 грн — за порушення статті 29 цього ж закону.
В акті перевірки податкова зафіксувала роздрібну торгівлю пальним без ліцензії, зберігання пального без ліцензії, невикористання реєстратора розрахункових операцій під час контрольної закупки бензину, використання неоформленої праці, незареєстрований акцизний склад у системі електронного адміністрування, а також ненадання документів для перевірки.
Чому суд визнав перевірку законноюКолегія суддів не погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що перевірку провели без належного вручення документів уповноваженому представнику товариства.
За оцінкою апеляційного суду, матеріали справи свідчили, що жінка, яка на момент перевірки здійснила розрахункову операцію з продажу пального, була уповноваженою представницею товариства. Саме їй представники податкової намагалися пред’явити наказ і направлення на перевірку, а також службове посвідчення.
Суд зазначив, що відмова жінки ознайомитися з документами та підписати акт перевірки не спростовувала цих обставин. На думку колегії суддів, така поведінка свідчила про намагання уникнути надання пояснень та інформації,
яка могла б допомогти встановити фактичні правовідносини.
Пояснення жінки, на які згодом посилався представник товариства, суд оцінив критично. Колегія вказала на їхню непослідовність і зміну, а також на те, що вони спростовувалися судовим рішенням і постановою служби з питань праці.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та не оцінив усі докази. Через це він помилково визнав, що жінка не була представницею та працівницею товариства, а перевірку провели без вручення необхідних документів уповноваженому представнику підприємства.
На АЗС заправляв автомобілі працівник товаристваОкремо колегія суддів звернула увагу на відеозапис, долучений до матеріалів справи. З нього вбачалося, що автомобіль заправляв працівник АЗС, який відпускав пальне через пістолет паливороздавальної колонки.
Крім того, у справі містилося повідомлення про прийняття цього працівника на роботу, яке саме товариство подало до контролюючого органу. Документ підтверджував, що на момент перевірки він працював у товаристві.
Апеляційний суд зауважив,
що суд першої інстанції не надав належної оцінки цим обставинам.
Суд засумнівався в реальності договорів щодо АЗСКолегія суддів також розглянула пояснення товариства про передачу автозаправної станції у розпорядження іншої юридичної особи — ТОВ1 — та укладення договору оренди.
За поясненнями директора товариства, 1 вересня 2025 року сторони уклали додаткову угоду до договору суборенди від 1 липня 2025 року, якою виправили дату договору та визначили правильною датою 1 вересня 2025 року.
Однак апеляційний суд звернув увагу, що директор товариства не згадував про додаткову угоду щодо зміни дати суборенди та укладення договору оренди з іншим товариством ані в запереченнях на акт перевірки від 10 вересня 2025 року, ані під час засідання комісії з їх розгляду. Суд зазначив, що директор мав знати про ці обставини, тому така непослідовність поставила під сумнів реальність укладених договорів.
Крім того, у документах про передачу автозаправної станції не було обов’язкових відомостей про порядок обліку та передачі залишків пального. У них також не зазначили початкові показники сумарних лічильників паливороздавальних колонок на момент підписання акта приймання-передачі,
як того вимагає законодавство.
На думку суду, ці недоліки також ставили під сумнів правову мету укладення договору з товариством, основним видом діяльності якого за КВЕД є здавання нерухомого майна в оренду.
Що вирішив судЗа результатами розгляду апеляції П’ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/41991/25 постановою від 13 жовтня 2025 року задовольнив скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, скасував рішення суду першої інстанції та повністю відмовив товариству в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів дійшла висновку, що товариство не надало доказів протиправності дій податкового органу. Надані позивачем документи та пояснення суперечили одне одному, не мали логічної послідовності й не спростовували доводів контролюючого органу.
Таким чином, штрафи на загальну суму 1 393 020 грн залишилися в силі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA а також на наш VIBER та WhatsApp сторінку у Facebook в Instagram та в Х щоб бути в курсі найважливіших подій.
