Таємниця двох полонених КНДР: через що посперечалися Україна й Південна Корея

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон розкритикував Україну за розголошення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених. За його словами, Сеул і Київ домовлялися зберігати операцію в таємниці через ризики для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові. Про це повідомляє The Korea Times, інформує «Комерсант Український»

Про завершення передачі президент України Володимир Зеленський повідомив 23 вересня під час виступу на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Наступного дня південнокорейський президент назвав публічну заяву порушенням домовленості про нерозголошення.

Що заявив президент Південної КореїЛі Чже Мьон написав у соціальній мережі X, що конфіденційність була необхідною через можливі наслідки оприлюднення інформації.

«Україна розголосила передачу, порушивши угоду про нерозголошення. Я не знаю причин, але шкодую про це», — заявив президент Південної Кореї.

За його словами, питання може істотно вплинути на:

• дипломатичні відносини;
• національну безпеку Південної Кореї;
• відносини Сеула з Пхеньяном;
• безпекову ситуацію на Корейському півострові;
• життя переданих військових;
• безпеку їхніх родичів, які залишаються у КНДР.

Як повідомляє The Korea Times,

Сеул до заяви Зеленського офіційно не підтверджував прибуття військових. Південнокорейська влада пояснювала це загрозами для самих полонених та членів їхніх сімей у Північній Кореї.

Таким чином, слова Лі Чже Мьона стали першим офіційним підтвердженням із боку Південної Кореї, що передача справді відбулася.

Що відповіли в Офісі президента УкраїниВ Офісі президента України у відповіді на запит агентства Yonhap пояснили, що Зеленський оголосив лише про сам факт передачі.

Українська сторона наголосила, що не розкривала:

• маршруту переміщення військових;
• часу проведення операції;
• залучених служб;
• способу транспортування;
• місця їхнього перебування у Південній Кореї;
• інших безпекових і логістичних подробиць.

У Києві заявили, що було б дивно приховувати сам факт уже завершеної передачі. При цьому в Офісі президента підтвердили, що операцію організували через прямий діалог із Сеулом.

Отже, сторони по-різному трактують межі конфіденційності. Південна Корея вважала, що не слід оприлюднювати навіть факт передачі. Україна виходила з того, що після завершення операції про неї можна повідомити без розкриття деталей.

Що саме сказав Зеленський на Генасамблеї ООНПід час виступу на загальних дебатах Генасамблеї ООН Володимир Зеленський заявив, що Україна нещодавно передала Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.

Президент навів їхню історію як приклад того, як північнокорейський режим використовує власних громадян у війні Росії проти України.

За словами Зеленського, одного з військових було складно взяти живим: коли він усвідомив, що потрапить у полон, то спробував накласти на себе руки.

Український президент також наголосив, що КНДР отримує від Росії військові технології та бойовий досвід. Це, за його словами, створює загрозу не лише для України, а й для країн Азії.

Коли військових КНДР взяли в полонДвох північнокорейських військовослужбовців українські сили захопили у Курській області Росії в січні 2025 року.

На момент полону обидва мали поранення. Їм надали медичну допомогу та доправили до Києва, де з ними працювали слідчі та перекладачі.

Згодом військові письмово попросили не повертати їх до Північної Кореї та дозволити переїхати до Республіки Корея. Про їхнє бажання українська сторона повідомляла ще у грудні 2025 року.

Раніше Зеленський допускав, що Київ може передати військових лідеру КНДР Кім Чен Ину в обмін на українців, які перебувають у російському полоні. Проте Пхеньян не організував такого обміну, а самі солдати попросили відправити їх на Південь.

Як Київ і Сеул домовлялися про долю полоненихУ липні 2026 року Володимир Зеленський і Лі Чже Мьон обговорили долю північнокорейських військових під час зустрічі на полях саміту НАТО.

Тоді представник президента Південної Кореї повідомив, що питання мають вирішити:

• відповідно до норм міжнародного права;
• з дотриманням гуманітарних принципів;
• із повагою до власного бажання полонених.

Публічно про домовленість щодо конкретної дати або механізму передачі не повідомляли.

За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, російська сторона двічі намагалася включити двох військових КНДР до списків на обмін. Водночас іншими захопленими іноземцями, які воювали у складі російських підрозділів, Москва майже не цікавилася.

Скільки військових КНДР воюють на боці РосіїЗа оцінками західних і південнокорейських посадовців, із кінця 2024 року Північна Корея могла направити до Росії приблизно 14–15 тисяч військовослужбовців.

У лютому 2026 року розвідка Південної Кореї оцінювала втрати північнокорейського контингенту приблизно у 6 тисяч убитими та пораненими.

Пхеньян також передає Росії:

• артилерійські та мінометні боєприпаси;
• балістичні ракети;
• реактивні системи залпового вогню;
• далекобійну артилерію;
• інше військове обладнання.

Натомість Північна Корея, за оцінками розвідок, може отримувати російські технології, економічну підтримку та бойовий досвід.

Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури