Про це повідомили в Новосанжарській громаді 1 серпня. Олексій Василенко лікувався в Ужгородському госпіталі від гострого запалення підшлункової залози, але його серце зупинилося 23 липня. Земляки й рідні провели захисника в останню путь.
Молодший сержант Олексій Василенко народився 30 березня 1978 року у Руденківці. Закінчивши школу, здобув спеціальність провідника пасажирських перевезень у ПТУ №3. Завершив навчання з відзнакою й 12 років пропрацював за фахом. Далі займався будівництвом, ремонтами, садівництвом.
До лав Збройних Сил України став за мобілізацією 5 травня. Після спецвишколу в навчальному центрі «Десна» у червні виконував завдання на Покровському напрямку Діставши контузію, отримав дозвіл на відпустку додому, аби пролікуватися.
«Олексій Василенко був веселим, дотепним, життєрадісним, компанійським, добрим. Він був чуйним і уважним для матері – Ліни Іванівни, хорошим порадником для сестри Наталії, брата Олега та їх сімей, люблячою підтримкою для синів Євгенія, Ярослава та всієї родини», – пишуть про земляка в громаді.







Світла пам’ять Олексієві Василенку!