Четверо захисників повернулися на свою рідну землю, у Полтаву, з різних областей. Але вже на щиті, під синьо-жовтим прапором України. Їх імена — Василь Тисяк, Юрій Ромась, Сергій Нештап та Олексій Шкляр. Про те, якими їх згадують близькі, рідні, знайомі — дивіться у сюжеті нашої знімальної групи.
У цей дощовий, похмурий, сірий день у Полтаву на щиті повернулися четверо захисників. Кожен зі своєю історією, долею…
— Тепер ми знаємо, наскільки земне життя крихке і наскільки дорогоцінне.
Сорокадворічний солдат Юрій Ромась жив у Полтаві. Мобілізували його 13 грудня 2024 року. А вже 26 березня цього року він загинув на Донеччині. Прийшла підтримати свою колегу та провести її брата Юрія в останню путь пані Людмила.
Людмила, прийшла попрощатися із захисником України Юрієм Ромасем Лише у грудні-місяці брата її призвали на цю війну, а у п’ятницю вони отримали повідомлення про те, що він загинув, загинув десь на Донецькій землі. Ми прийшли поспівчувати їй, як співробітниці.
Цього дня у рідному місті віддають останню шану і солдату Сергію Нештапу. Йому було 46. Воїна призвали на військову службу по мобілізації до військової частини Прикордонні війська у березні цього року.
Там він проходив службу на посаді курсанта другого відділення підготовки центру базової загальновійськової підготовки.
— Помер 28 березня 2025 року в Черкаській міській лікарні.
Солдат Олексій Шкляр пішов з життя у віці 51 рік. Його призвали 17 травня 2024 року. Служив водієм відділення інженерної техніки інженерного взводу. Під час проходження військової служби у військовій частині помер внаслідок серцево-судинної недостатності 25 березня 2025 року в Миколаївській області. Зі сльозами на очах згадує Олексія Шкляра його давній друг Олександр.
Олександр, прийшов попрощатися із захисником України Олексієм Шкляром Я прийшов до друга, ми з ним познайомилися напевно років 40 назад. Він тоді ще був малим хлопчиком. А це дізнався від далеких родичів, що він помер на фронті.
Спочатку було знайомство з подругою, потім з її чоловіком, — так згадує історію знайомства з родиною Шклярів полтавка Лілія. Говорить про смерть Олексія дізналася із фейсбук-сторінки його дружини.
Лілія, прийшла попрощатися із захисником України Олексієм Шкляром Ми познайомилися з його дружиною спочатку, а потім вона вийшла заміж за нього і так познайомилися. Я його років 30 знала. Веселий, добрий, працьовитий, гарний хлопець.
12 днів тому солдат Василь Тисяк відзначав 40-річний ювілей, а сьогодні з ним прощаються під синьо-жовтим прапором. Воїна призвали на військову службу 26 лютого 2022 року. Загинув він при виконанні бойового завдання 23 березня цього року на Сумщині. Валентина — сусідка Василя, каже: нещодавно він їй говорив: «Те, що робиться на війні — це жах».
Валентина, прийшла попрощатися із захисником України Василем Тисяком Він мій сусід. Він чудовою людиною був. Турботливий, дуже любив свою дружину, дітей. Я його дуже мало знала.
Юрій Ромась, Олексій Шкляр та Василь Тисяк поховані на Затуринському кладовищі. Сергія Нештапа поховали на Розсошенцях.
