Полтава

На Полтавщині в останню путь провели ветерана АТО Олександра Прудкого

22 бер•Зміст

Про те, що Олександр Прудкий загинув 13 березня повідомили у Шишацькій громаді.

Життєвий шлях захисникаОлександр Прудкий народився 27 квітня 1976 року На Полтавщині у селі Велика Бузова, там минули його юні роки. Закінчивши місцеву школу здобув професію тракториста після чого пройшов строкову службу в армії.

Після демобілізації працював водієм у місцевому господарстві, решту життя присвятив роботі на тракторі. Окрім цього, мав досвід роботи оператором доїльних апаратів на молочно-товарному комплексі.

«Колеги та односельці згадують його як відповідального, працьовитого чоловіка, який не боявся важкої роботи та завжди був готовий допомогти іншим», – пишуть у Шишацькій громаді.

Із початком антитерористичної операції на Донеччині у 2014 році він долучився до лав Збройних Сил. У серпні 2024 року Олександра призвали на військові службу, а 10 березня серце захисника зупинилося. У воїна залишились дружина та двоє дітей.

Вічна пам’ять захиснику!

Згадаймо імена полеглих на фронті земляків6 січня Віктора Маслака мобілізували до лав Збройних Сил України. Маючи досвід служби та військову спеціальність,

після короткого навчання потрапив до бойового підрозділу. Служив оператором безпілотних літальних апаратів – разом із побратимами доставляв необхідні вантажі на передову. З 14 березня 2026 року він вважався зниклим безвісти. Проте нещодавно надійшла звістка що воїн загинув

Солдат Валентин Нестерчук тривалий час працював слюсарем на заводі «Азовсталь» у Маріуполі. Служив на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 7 стрілецької роти 3 батальйону територіальної оборони. Загинув 17 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання в Дніпропетровській області.

Роман Шульга народився 2 вересня 1989 року на Полтавщині у селі Онішки, у родині він був єдиним сином. Свій останній бій Роман прийняв на 2 листопада 2023 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині. За словами побратимів він загинув під час порятунку пораненого товариша, намагаючись витягнути його з-під вогню. Більше двох років рідні сподівалися на повернення чоловіка, але після кількох генетичних експертиз вони отримали підтвердження про його загибель.

Сергій Ніколенко народився на Полтавщині у Кременчуці, де провів життя. Захисник схилив голову виконуючи бойове завдання 23 жовтня 2024 року, а нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою. Прощання з воїном запланували 23 березня.

Громада, школа, Посад, фронт

Читайте ще