Жителі вулиці Миколи Леонтовича в Полтаві збирають кошти на латання своєї близько 300-метрової дороги, скориставшись тим, що неподалік уже працює підрядник, який ремонтує сусідню вулицю за міський тендер. Мешканці пояснюють, що очікувати бюджетного капітального ремонту незабаром марно, тож організовують приватне співфінансування, аби бодай ліквідувати критичні ями.
Неподалік на вулиці Луговій нині працює ТОВ «Автошлях-2020» у рамках великого тендеру на суму понад 30 млн грн, і місцеві вирішили домовитись із бригадою, яка вже має техніку та матеріали на місці. Ініціатива збору коштів з’явилася в місцевому Telegram-каналі «Ці Яківці».
«Дорога на нашій вулиці зараз у дуже поганому стані, і з кожним роком стає дедалі гіршою. Тому пропоную нам об’єднатися та спільними коштами заасфальтувати хоча б частину проїжджої частини. Цікавилися у бригадира, який зараз асфальтує дорогу на Яківцях, — він повідомив, що є можливість виконати такі роботи. Орієнтовна вартість — 1000 грн за 1 м²», — зазначають ініціатори збору.
Як організовують ремонт і скільки потрібноЗа пропозицією ініціаторів,
кожен двір мав би зробити внесок орієнтовно 1000–1500 грн. Уже знайшлася людина, готова пожертвувати 10 000 грн. На локальне латання найбільш проблемних місць, за попередніми підрахунками, бракує ще близько 20–25 тис. грн.
Місцеві підкреслюють: якщо не реагувати зараз, навесні проїзд вулицею стане ще складнішим або неможливим. Тому рішення про спільні внески сприймають як тимчасовий, але швидкий спосіб уникнути погіршення ситуації.
Контекст: приватне співфінансування як буденністьСхеми, коли мешканці невеликих вулиць або дворів самостійно купують обмежену кількість асфальтобетонної суміші або замовляють бригаду під час виконання великого ремонту поруч, в Полтаві та області вже не поодинокі. Це дозволяє швидко вирішити локальні проблеми, але одночасно виявляє системний дефіцит у плануванні та утриманні інфраструктури.
У тексті згадуються аналогічні випадки: у Сем’янівській громаді в 2020 році фермери, підприємці й жителі скидались на щебінь або найм підрядників для латання доріг, а в одному з сіл 2016 року мешканці, які здавали гроші на щебінь, натомість отримали засипану битим шифером трасу.
З одного боку, така самоорганізація демонструє готовність людей інвестувати в комфорт свого життя. З іншого — вона підкреслює несправедливість: громада, яка вже платить податки, змушена вдруге витрачатися на базовий благоустрій, тоді як на суміжні об’єкти з міського бюджету спрямовують десятки мільйонів гривень.
Мешканці вулиці Миколи Леонтовича сподіваються, що тимчасове вирішення проблеми не замінить довгострокових рішень від міської влади, але дозволить зберегти проїзд і безпеку до моменту, коли буде можливість виконати капітальний ремонт.
