Полтавський окружний адміністративний суд відмовив мешканцю Горішніх Плавнів у позові про скасування його призову до Збройних Сил України та звільнення зі служби. Позивач посилався на наявну в минулому тяжку судимість і релігійні переконання, але суд визнав дії територіального центру комплектування (ТЦК) законними й обґрунтованими.
Історія судимості, церковний сан і повернення до облікуЗ матеріалів справи випливає, що в жовтні 2005 року чоловіка засудили до шести років ув’язнення за умисне завдання тяжких тілесних ушкоджень; у вересні 2009 року його звільнили умовно-достроково. У 2019 році його офіційно виключили з військового обліку через судимість за тяжкий злочин. Того ж року він отримав сан диякона місцевої церкви християн віри євангельської «Віфанія», а влітку 2024 року був призначений пастором цієї громади.
Незважаючи на попереднє виключення з обліку, 4 вересня 2024 року він оновив персональні дані через застосунок «Резерв+». Пізніше з’ясувалося, що у позивача було також зареєстроване місце проживання в Яворівському районі Львівської області, що дало підстави для внесення 3 липня 2025 року відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників і направлення до Яворівського відділу поліції звернення про розшук.
8 липня під час вуличного оповіщення у Львівській області працівники ТЦК зупинили чоловіка та доставили його до військового комісаріату. Після проходження військово-лікарської комісії, яка визнала його придатним до служби, пастора призвали за мобілізацією.
Служба під час мобілізації і посадаПопри заяви про релігійні переконання, що нібито не дозволяють брати зброю до рук, спочатку його зарахували курсантом навчальної батареї дивізіону реактивної артилерії. Згодом він змінював місця служби, а з березня 2026 року проходить службу на посаді чергового команди забезпечення.
У судовому рішенні зазначено, що захист територіальної цілісності є конституційним обов’язком громадян, і в умовах широкомасштабної військової агресії відмова від виконання цього обов’язку з мотивів релігійних переконань може вважатися пропорційним і законним обмеженням.
Суд також відзначив, що значущу роль у справі відіграли зміни до мобілізаційного законодавства, які набрали чинності 18 травня 2024 року. Нова редакція профільного закону виключила норму, яка раніше дозволяла знімати з військового обліку осіб, засуджених за тяжкі злочини. Оскільки нинішня норма не забороняє повернення таких осіб на військовий облік, відновлення воєнного статусу позивача та його подальший призов суд вважає правомірними.
Щодо релігійної аргументації, суд послався на висновки об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду: хоча національне законодавство передбачає альтернативну (невійськову) службу замість строкової, цей механізм не застосовується під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Крім того, суд звернув увагу, що позивач не оскаржував у встановленому порядку висновок військово-лікарської комісії, що саме по собі є підставою для відмови у скасуванні результатів медичного огляду. У підсумку позов було повністю відхилено.
