Рівне

На рівненському майдані Незалежності попрощалися з Тарасом Давидюком

8 лис•Район.in.ua

Сотні рівнян, однокурсників, громадських активістів, пластунів, просвітян прощалися у Рівному із Тарасом Давидюком

Військовий розвідник, громадський активіст, пластун, журналіст, політолог за фахом, учитель історії та чоловік, який ще в шкільні роки говорив, що «готовий загинути за Україну».

Тарас Давидюк – багатогранний чоловік, котрий вмів гуртувати довкола себе людей різних поглядів, переконань та професій.

Тарас загинув під Роботиним у Запорізькій області.

Із 2002 року був активним у громадському секторі.

Із 2005 року був членом місцевого осередку Пласт – український скаутинг в Острозі, завершив рівненський ліцей №28, а пізніше здобув фах політолога у Національному університеті «Острозька академія».

Його мудре наставництво відчували молоді пластуни, учні освітніх установ Рівного та Сум, де Тарас певний час учителював.

Взимку 2013-2014 років був добровольцем в 14-ій «МНК-івській» і 15-ій «пластовій» сотнях Самооборони Майдану.

Працював також журналістом, заснувавши незалежний новинний сайт «Горинь.інфо».

На ресурсі публікував матеріали патріотичного спрямування,

викривав діяльність в Україні російської Православної церкви.

Із початком російсько-української війни Тарас Давидюк служив у добровольчому батальйоні «Гарпун», разом з іншими пластунами.

Згодом продовжив службу в 130-му окремому розвідувальному батальйоні ЗСУ (у підпорядкуванні оперативного командування «Захід»).

27 жовтня Тарас написав у себе на сторінці: «На сьогодні немає і не може бути важливіших справ, ніж війна. І це мають зрозуміти всі. І не лише зрозуміти, але й діяти відповідно».

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fdavydiuk.taras%2Fposts%2Fpfbid02rZYvXgBcZoFBWj6sZaLs7WosRs56gyZzvof56FPrakcJgXie1CFkWghFLrGnHbS7l&show_text=true&width=500" width="500" height="609" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe>

А ще раніше, 5 жовтнянагадав своїм підписникам, що «Життям треба мандрувати з посмішкою. Всі, хто зі мною перетинався, – знають про цю мою «натуру».

<iframe src="https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fdavydiuk.taras%2Fposts%2Fpfbid02kZHBL8hE9qWrcVmsHUBNGVZgr8ThDtqvGf2wHtWfdSpLEFUCs9Goez6tHZYspCN2l&show_text=true&width=500" width="500" height="608" scrolling="no" frameborder="0" allowfullscreen="true" allow="autoplay; clipboard-write; encrypted-media; picture-in-picture; web-share"></iframe>

Цю особливість Тарасової натури згадували сьогодні ті, хто прийшов з ним прощатися.

Поховають Тараса на рівненському кладовищі «Грабник».

Майдан, Острог

Читайте ще