Рівне у скорботі провело в останню дорогу захисника України, командира стрілецької роти 56 ОСБ 104 бригади тероборони ЗСУ Рівненщини Олександра Подвишенного Прощання з воїном відбулося на центральному майдані міста, де зібралися рідні, друзі, побратими та жителі громади, аби віддати шану його подвигу й самопожертві.
На прощанні побувала журналістка видання Район.Рівне
Капітан Олександр Подвишенний загинув 30 травня 2024 року, захищаючи Кринки Херсонської області. Тривалий час військовослужбовець вважався зниклим безвісти. Про смерть захисника повідомили 30 листопада дружина та брат. Відтоді тіло загиблого намагалися евакуювати до рідного міста.
«Сашко це про постійну боротьбу проти росії, відстоювання інтересів громади та Дії. Боронив українську ідею в Києві під час Революції гідності в 2013-2014 роках, з початком повномасштабного вторгнення на північних кордонах, поблизу Часового Яру та в Кринках», – допис брата Михайла Онуфера в день, коли було 6 місяців як загинув Олександр.
Читайте детальніше:Що насправді сталося в Кринках. Нерозказана історія висадки морпіхів на лівому березі Дніпра
«Сашко це:
1. Бути єдиним офіцером в Кринках та 75 днів безперервно відбивати наступ противника на лівому березі Дніпра.
2. Погодитися на операцію, не вміючи добре плавати, бо ти командир і маєш вести за собою.
3. Відмовитися від евакуації після поранення, бо є «пріоритетніші» хлопці.
4. Особисто знищити в стрілецькому бою з десяток росіян та в переддень загибелі винести з побратимом морпіхом на точку евакуації 5-ох важкопоранених суміжників.
5. Одним із перших підписати контракт в новоствореному ТРО в січні 2022 року, бо буде війна і треба захищати, та бути одним з кращих випускників першого курсу «Вишкіл капітанів» в ТРО.
6. Безмежно любити кохану дружину та маму, бути моїм найкращим другом попри все», – продовження допису брата Михайла.
Олександр Подвишенний мешкав у Рівному. Навчався в Національному університеті «Острозька академія» за спеціальністю «Літературна творчість», писав вірші та видав збірки поезії «Горизонталі» і «Зажурена ліра». Під час студентських років активно долучався до організації освітніх і просвітницьких заходів. У 2017 році проходив стажування у Верховній Раді України.
Після завершення магістратури навчався в аспірантурі Острозької академії, де досліджував творчість Уласа Самчука
Олександр Подвишенний мав активну громадянську позицію, був учасником Революції Гідності. На початку 2018 року став виконувачем обов’язків керівника рівненської міської організації політичної партії «Правий сектор», а восени того ж року очолив обласний осередок партії.
Він був учасником антитерористичної операції. Ще до початку повномасштабного вторгнення, на початку 2022 року, приєднався до лав територіальної оборони та служив у гарячих точках.
На своїй сторінці у фейсбуці 8 березня 2024 року Олександр Подвишенний писав:
«Ніколи не здаватися в полон, ніколи не зрадити присягу українській Нації. Тоді, коли важко, коли безвихідь, коли немає надії – боротися і йти всупереч усім але. За нами наші родини, наша Батьківщина, все святе та недоторкане... Здобути, або не бути. Зі щитом, або на щиті. Шлях воїна – це йти до кінця».
У графі «Про себе» в тій же соціальній мережі він зазначав: «Здобудеш українську Державу або загинеш у боротьбі за Неї»
У полеглого захисника залишилися мама, дружина та рідний брат.
Поховали Олександра Подвишенного на Алеї Героїв кладовища Нове у Рівному.