Гірка, як полин, вістка чорним круком облетіла Тальнівщину, обпекла серце кожного мешканця. Чергова втрата для нашої громади. Укотре вона прощається зі своїм Героєм. У понеділок, 18 грудня 2023 року, у селі Кобринове на Тальнівщині, родичі, побратими, односельці провели в останню путь загиблого Захисника Павла Олексійовича Кукурузу.
Боляче, що ворог посилає на нашу святу землю найгірших, а вона втрачає найкращих своїх синів і доньок. Тих, які понад усе любили Україну, які захищали блакитне небо й золоте колосся, які ціною власного життя виборювали незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Від цього все пекучішим стає відчуття безповоротності втрат і людського безсилля щось змінити у цьому світі.
–Люта війна забрала життя ще одного славного воїна, – зазначив у промові на похороні староста Павло Козаченко. – Сьогодні ми зібралися на цьому скорботному місці, щоб віддати шану мужньому Воїнові, чоловікові, батькові, синові, братові, дідусеві Павлові Олексійовичу Кукурузі й провести його в останню земну дорогу. Народився Звитяжець 5 липня 1974 року в селі Кобринове у простій селянській родині.
Тут зробив перші, вимовив перші слова.
У 1989 році юнак здобув неповну середню освіту у місцевій школі. Опісля здобув професію механіка в Уманському технікумі механізації. Проходив службу в ЗСУ. Після мобілізації Павло повернувся в рідне село й працював на різних посадах у місцевому господарстві. Мав золоті руки. У 1995 році одружився з коханою дівчиною Ларисою. У родині народилося двоє діток: Владислав та Анна. Павло Олексійович, як і мільйони українців, мав безліч планів на майбутнє.
Проте почалася люта війна. 20 серпня 2022 року Павла Кукурудзу мобілізували до Збройних Сил України. Герой-штурмовик захищав воював на Бахмутському й Вугледарському напрямках. 2 грудня 2023 року зазнав тяжких поранень під Куп’янськом на Харківщині. Спершу лікувався в Харківському шпиталі, а згодом – у Київському центральному шпиталі ЗСУ. 16 грудня його серце зупинилося. Невблаганна смерть забрала його життя.
Редакція газети «Новий Дзвін» висловлює глибоке співчуття дружині Ларисі Анатоліївні, дітям Владиславу й Анні, онучці Ярославі, матері Надії Григорівні, батькові Олексію Васильовичу, сестрі Людмилі, братам Андрієві й Тарасу. Низький уклін вам і глибокі співчуття, а загиблому – Царство Небесне.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
Читайте також: Смердить падаллю, аж очі виїдає: жителі Тальнівщини страждають від смороду двох м’ясокісткових заводів, які атакують громаду
Читайте нас також в Telegram!
Запис Знову біль і сум: на фронті загинув ще один Воїн з Тальнівщини спершу з'явиться на Вісті Черкащини.
