Група “Інформаційний спротив” продовжує збирати інформацію про втрати російських окупаційних військ. У нашій базі станом на 18 грудня зафіксовано 38753 імені, за якими є вичерпні дані. Ще близько 700 осіб, де є якісь різночитання.
Наголосимо: це лише ті, кого офіційно визнали знищеними чи публічно поховали у самій росії. Тобто, це дуже неповні цифри, які не дозволяють робити кількісні висновки (тільки припущення, екстраполяції, тому що реальні втрати рф у рази вищі), але цілком репрезентативні для якісних оцінок та виявлення тенденцій.
Що цікавого. Мобілізація до змінила структуру втрат у розрізі регіонів рф. Наприкінці 2023 року лідери за абсолютними числами такі:
• Краснодарський край – 2241
• Свердловська область – 1447
• Башкортостан – 1291
• Самарська область – 1147
• Челябінська область – 1095
• Бурятія – 1051
• Новосибірська область – 995
• Пермський край – 964
• Волгоградська область – 948
• Московська область – 907
Наприкінці 2022 року цифри були такі:
• Краснодарський край – 487
• Республіка Дагестан – 370
• Бурятія – 351
• Свердловська область – 331
• Башкортостан – 305
• Челябінська область – 292
• Волгоградська область – 291
• Ростовська область -263
• Забайкалля – 230
• Саратовська область – 212
Перший рік – це більшою мірою відображення втрат професійної армії та найманців. Багато вбитих із регіонів, де армія сприймається як соціальний ліфт (наприклад, Дагестан) і де зосереджені місця дислокації військових частин (Бурятія, Забайкалля). До кінця минулого року вереснева мобілізація вже почала коригувати ці цифри, але не критично.
Другий рік війни – це втрати вагнерівців (через що аномальна кількість похованих у Краснодарському краї) та добровільно-примусова мобілізація. Починає вибудовуватися кількісна пропорція «що більше населення регіону – то більше вбитих» (крім Москви і Санкт-Петербурга).
На цьому матеріалі відразу видно аномалії та особливості Загальна кількість втрат рф до кінця грудня 2023 року в порівнянні з аналогічною датою 2022-го зросла в 3,87 рази. Поки можна порівняти лише календарний рік, рік до року буде за два місяці. Але вже видно, що за 10 місяців першого року війни Кремль офіційно загнав у могилу понад 10 тисяч солдатів,
то за другий – уже майже 30 тисяч. Наголошуємо – це ті, кого можна публічно зафіксувати у самій росії.
Також видно, що є регіони із особливим підходом. Наприклад, Дагестан, який практично весь минулий рік був на першому місці за кількістю втрат, до кінця 2023 року опустився на 15 місце (10-й регіон за чисельністю населення в рф). Федеральна та регіональна влада відчуває межі допустимого і бояться викликати невдоволення. Як може виплеснутись негатив – усі бачили на прикладі захоплення аеропорту.
Башкортостан та Татарстан мають практично однакове за чисельністю населення, але втрати в Башкирії на 30% вищі, ніж у Татарстані. Це результат невгамовного прагнення місцевого фюрера – Радія Хабірова, який намагається вислужитися перед Москвою, сприяючи мобілізації, створюючи регіональні підрозділи тощо.
В Інгушетії (звідки заступник міністра оборони рф Юнус-Бек Євкуров) загальна кількість втрат зросла протягом року лише на 30%. У Тиві (звідки Шойгу) – у 3,65 рази.
У Свердловській області – зростання у 4,37 рази. У Краснодарському краї – у 4,6 раза. Це ексв’язні “вагнера”.
У Якутії зростання втрат – 7,7 разів. Це мобілізація. Пам’ятаєте ролики з радісними проводами якутів до армії? Ось ці радісні якути тепер сидять у цій цифрі.
Загалом структурою втрат видно, влада яких регіонів активізувалась на війні, а які не демонструють особливого ентузіазму. Все це – матеріал майбутнього трибуналу.
Ми подивилися, скільки втратили регіони рф на кожних 10 тисяч чоловіків працездатного віку. Картина така:
• Тува – 46
• Бурятія – 37
• Чукотка – 32
• Сахалін – 29
• Республіка Алтай – 28
• Забайкалля – 27
• Магадан – 26
• Ненецький АТ – 25
• Північна Осетія – 23
• Псковська область – 19
• Карелія та Комі – по 18
Найнижчі відносні втрати у Москві (менше 1 на 10 тис.), Санкт-Петербурзі (2,8 на 10 тис.) та Московській області (3,6 на 10 тис.). Один москвич приблизно в 50 разів цінніший, ніж мешканець Туви.
Загалом треба визнати, що за винятком кількох регіонів, кількість втрат що у абсолютних, що у відносних числах поки не є критичною навіть з урахуванням екстраполяції.
Щоб зрозуміти, де є чутливі моменти, слід брати додаткові ознаки якості втрат. Наприклад,
у Костромській області зростання втрат у 2,2 рази, що значно нижче за середнє. Регіон так і не оговтався від повної анігіляції десантного полку у перші місяці війни.
У Псковській області – зростання у 2,6 рази. Це відображення втрат десантників. І показник, наскільки знизилася загроза НАТО.
Втрати з Приморського краю зросли у 4,4 рази. Втрати Сахаліну – 4,14. У масі своїй – це морська піхота, яку російське командування закопало в український степах. Недарма зараз у мережі тиняється матеріал про втрати 155-ї бригади морської піхоти з Приморського краю – у них там все дуже сумно. Наслідок – різке зниження ризиків для Японії та Південної Кореї.
В абсолютних числах втрати Сахаліну та Примор’я можна порівняти, а ось у відносних у Сахаліну в 3,6 рази більше втрат.
Цікаво порівняти цифри втрат із регіонів з однаковим за чисельністю населенням. Наприклад, кількість втрат у Карелії в 4,2 рази вища, ніж в Інгушетії. Наочно видно, хто для рф цінніший.
Якутія, Забайкалля та Бурятія мають порівнянне населення – трохи менше мільйона у кожному регіоні. При цьому втрати з Бурятії в 3 рази вищі, ніж у Якутії, і на 27% вищі, ніж у Забайкаллі. Це насамперед маркер місць постійної дислокації військ.
Якщо дивитися на картину загалом, то є підказки щодо того, де Кремль має ще багато резервів, а де вже з’явилися нюанси. Що дозволяє робити оцінки запасу міцності та розставляти пріоритети по роботі з регіонами рф.
Група ІС
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!
Сообщение Втрати російських окупантів: оновлення групи ІС по офіційно визнаних даних появились сначала на Iнформацiйний спротив.
