У грудні 2023 року російська тактична авіація зазнала однієї з найскладніших втрат за максимальний короткий час. Спочатку це було ударом по безпілотнику на аеродрому Морозовський 17 грудня, на якому базувались в основному фронтова бомбардувальники Су-34, і, згідно з попередньою інформацією, щонайменше два з них були виведені із готового до бою стану. Потім це було падіння 22 грудня Су-34 у Херсонській області, за результатами нальоту якого ПКС РФ втратили відразу три дорогих літаки. А 25 грудня були збиті Су-30 СМ над Чорним морем, а Су-34 на маріупольському напрямку.
В інтервалах між цими втратами російських ПКС РФ втратили Су-24М, 5 грудня, а також була втрачена пара штурмовиків Су-25, які російські пабліки віднесли до категорії friendly fire.
Тим не менш, за даними Генерального штабу ЗСУ, лише в 2023 році російські ПКС втратили 46 бойових літаків в Україні, не враховуючи випадків friendly fire, катастроф на території Росії та незрозумілих інцидентів на російських аеродромах у ближній тиловій зоні.
Але, здавалося б, 27 лютого 2022 року російський генерал Конашенков заявив,
що повітряний простір над Україною повністю перебуває під контролем ПКС РФ, а ППО України нейтралізована. Проте станом на кінець 2023 року для російської авіації не тільки перебування в повітряному просторі тимчасово окупованих територій стає небезпечним, але й у своєму власному, на своїх аеродромах у тому числі.
Зокрема, 13 травня 2023 року і зовсім була проведена нестандартна операція Повітряними силами України, за результатами якої у Брянській області були збиті фронтовий бомбардувальний Су-34, багатофункціональний винищувач Су-35 та два багатофункціональних вертольота Мі-8.
Лише у вересні 2023 року командування ПС ЗСУ підтвердило, що в цій операції також брали участь ЗРК Patriot, які до того ефективно себе проявили при протидії всьому спектру російських ракет, зокрема, Х-47М2 “Кинжал”, яка вважалася до 2023 року майже невразливою.
По суті, кінець 2023 року змінює баланс сил у повітряному просторі, в якому не можна сказати, що російська авіація домінує усією її функціональністю, але може використовувати переваги ряду уражень, зокрема регульованих авіаційних бомб (KAB).
Не в змозі масово та ефективно використовувати авіаційну ракетну зброю в зоні БД в Україні, Росія перейшла на загальне використання авіаційних бомб, які після вдосконалення встановленими універсальними моделями планування та виправлення польотом використовувались на відстані від 30 км і більше, до підходу до лінії до зіткнення ліній.
Звичайна, навіть стара радянська, авіаційна вільнопадаюча бомба ФАБ-250/500/1500 перетворилася на засіб ураження великої дальності з підвищеними показниками за точністю. Це дозволило російській авіації використовувати нескінченні запаси цих бомб у режимі 24/7 з мінімальними ризиками як для пілотів, так і для самих машин. Саме цей фактор не лише стримував наступ СОУ, але й дозволив російським військам просунутися більш ефективно, особливо в районі Бахмута, а тепер Авдіївки.
Але втрата протягом одного тижня від декількох літаків, особливо носіїв KAБ – Су-34, змушує російське командування терміново переглянути стратегію використання тактичної авіації.
За добу 24 грудня було застосовано росіянами 17 КАБ, при цьому нуль по правому та лівому берегам Херсонської області.
Тобто напрямок, який більше за інші страждав від КАБів, цілу добу не був під дією даних засобів ураження.
Що важливо, досі не було офіційної інформації про те, ПС ЗСУ вдалося збити російські літаки в глибині тимчасово окупованих територій, а також над Чорним морем. Навряд чи вона з’явиться найближчим часом, оскільки це не в інтересах української армії розкрити, які саме засоби використовуються для протидії російській авіації. У свою чергу, російські відповідні платформи та Z-пабліки висловлюють свої версії.
Найпопулярнішими припущеннями є використання ЗРК Patriot, а також поява винищувачів F-16 в Україні раніше оголошених термінів. Але не було надано жодних прямих доказів на підтримку однієї з цих версій, хоча ракети, які знищили Су-34, не могли випаруватися і зникнути без сліду.
Загалом, обидві ці версії мають повне право на життя. Наприклад, діапазон цілей ураження ЗРК Patriot залежить від модифікації ракет, і якщо MIM-104F PAC-3 цей параметр досягає і навіть перевищує 120 км, то у MIM-104D /E PAC-2 він складає 160 км, що повністю відповідає глибині тилу тимчасово окупованої Херсонщини,
де були збиті Су-34.
Аналогічно й F-16 міг би використовувати ракети класу “повітря-повітря” AIM-120 AMRAAM, які при підтримці авіації дальнього радіолокаційного виявлення можуть ефективно уражати цілі на відстані понад 100 км.
Але знову ж таки, це лише версія. Але версії, які підтверджують, що ПКС РФ як не мали повного контролю над повітряним простором в Україні, так його і не мають, і навіть більше того, під кінець 2023 року небезпечно для них навіть стало оперування над тимчасово окупованими територіями.
У 2023 році дії українських морських безпілотників змусили російський чорноморський флот втікати з Севастополя до Новоросійська. Не виключено, що у 2024 році російська авіація буде змушена повністю передислокуватися на територію самої Росії, і не той факт, що ближня тилова зона для ПКС РФ у РФ же не буде для них безпечною.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко для minval.az
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також нанаш канал в Telegram. Разом до Перемоги!
Сообщение Авіація рф втратила відчуття безпечного тилу в Україні появились сначала на Iнформацiйний спротив.
