Війна

Що дає Росії мобілізація до 1 тис. людей щодня і що за «великий договір» РФ планує підписати з Іраном — ISW

16 січ•NV

Головне управління розвідки Міноборони України підтвердило попередню оцінку Інституту вивчення війни про здатність Росії генерувати нові сили для армії достатньо швидко, щоб компенсувати втрати і проводити ротації.

Про це йдеться у новому зведенніІнституту вивчення війни за підсумками 15 січня.

Високопоставлений представник української розвідки підтвердив, що російські сили можуть генерувати сили для армії зі швидкістю, яка приблизно дорівнює щомісячним втратам росіян в Україні - що узгоджується з аналогічними оцінками ISW. Заступник начальника Головного управління військової розвідки (ГУР) Міноборони України Вадим Скібіцький заявив, що Росія набирає близько 30 тис. особового складу щомісяця (1000 — 1100 осіб щодня). За його словами, ці сили російські військові використовують для поповнення втрат і формування резервних полків. Український військовий аналітик полковник Петро Черник так само оцінив, що Росія здатна замінити близько 25 000−27 000 особового складу на місяць і має «так званий резерв або недоторканний запас підготовлених військ у вигляді морської піхоти та десантно-штурмових військ і деяких механізованих підрозділів:

у сукупному вираженні десь у межах 10−15%».

Ці цифри Скібіцького та Черника узгоджуються з оцінкою ISW про те, що російські сили завдяки такому притоку людей в армію можуть проводити ротації оперативного рівня на більшості ділянок лінії фронту Черник заявив, що Росія має від 1,5 мільйона до 7 мільйонів людей у ​​своєму загальному мобілізаційному резерві («мобілізаційний ресурс»), який складається з людей, що можуть бути мобілізовані незалежно від попереднього військового досвіду. Ця цифра є значно більшою від чисельності професійного «кадрового мобілізаційного резерву» з досвідом служби, який формально має бути більш підготовленим щодо військової справи. Скібіцький переконаний, що Росія навряд чи оголосить будь-яку форму офіційної мобілізації до виборів президента Росії в березні 2024 року, і поки зарано коментувати, чи відбудеться це опісля виборів.

Інститут вивчення війни також звертає увагу на слова Скібіцького про те, що нещодавні удари Росії були спрямовані по підприємствах українського оборонно-промислової комплексу (ОПК), військових штабах, системах і підрозділах військового управління на передовій, що відповідає спостереженням ISW Скібіцький повідомив,

що нещодавно російські війська почали запускати безпілотники Shahedпо прифронтових районах, тоді як раніше окупанти використовували шахеди здебільшого для ударів по підприємствах українського ОПК в тилу. ISW відзначає, що тепер російські сили застосовують шахеди для ударів по прифронтових районах, починаючи приблизно з кінця грудня 2023 року. У цей період українські сили перехопили меншу кількість безпілотників — ймовірно, через нижчий рівень покриття української ППО або таку зону ППО, яка не оптимізована для перехоплення безпілотників поблизу лінії фронту, відзначають фахівці. Скібіцький зазначив, що Росія може виробляти близько 330−350 дронів Shahed на місяць, але ці цифри значною мірою залежать від здатності РФ купувати електронні компоненти, такі як мікрочіпи та схеми, за кордоном. В ГУР нагадали, що Росія використовує в безпілотниках Shahed двигуни китайського виробництва.

У ГУР Міноборони України окремо підкреслюють, що з середини вересня 2023 року російські війська не включали крилаті ракети Х-101 та Калібр у серії ракетних ударів — ймовірно, задля створення запасів і резерву ракет.

Скібіцький повідомив, що російський ОПК може щомісяця виробляти від 115 до 130 ракет, придатних для стратегічних ударів по Україні, однак фактичний місячний обсяг виробництва коливається, оскільки чимало іноземних компонентів, потрібних для виготовлення балістичних ракет Х-47 Кинджал та крилатих ракет Х-101 і Калібр, заблоковано міжнародними санкціями. Скібіцький заявив, що Росія не в змозі виробляти аналоги цих зарубіжних компонентів усередині країни. ISW нагадує свою оцінку про те, що Росія, ймовірно, нині намагається придбати більше балістичних ракет за кордоном оскільки вони можуть бути більш успішними в ураженні українських цілей за деяких обставин. Росія також може посилити зусилля з отримання іноземних балістичних ракет через зростання труднощів у російському внутрішньому виробництві Кинджалів. За словами Скібіцького, Росія здатна виробляти ракети класу «повітря-повітря» Х-31, Х-34, Х-29 і Х-59, використовуючи переважно вітчизняні комплектуючі, а Х-31 і Х-59 росіяни застосовують здебільшого для ударів по українських системах ППО і радіолокаційних станціях під час великих серій ударів.

Коментуючиповідомлення німецького таблоїду BILD про нібито гіпотетичний сценарій підготовки до можливої майбутньої війни між НАТО та Росією, аналітики ISW наголошують, що аналіз таких сценаріїв «не є безпідставним», враховуючи нещодавні російські погрози щодо НАТО та можливість припинення допомоги Заходу Україні. Експерти наголошують, що розробка таких сценаріїв, які як правило є секретними, є «звичайним завданням для професійних військових». Крім того, наголошують в ISW, російські офіційні особи, включаючи Володимира Путіна, нещодавно постійно погрожували НАТО. А пов’язані з Кремлем діячі, схоже, «намагаються посіяти нестабільність і встановити інформаційне підґрунтя для можливих майбутніх агресивних дій Росії проти держав-членів НАТО та їхніх сусідів». ISW продовжує оцінювати, що допомога Заходу Україні залишається критичним чинником, оскільки неспроможність України стримати російську армію може дозволити російським силам просунутися аж до західної України, тобто до кордонів з країнами НАТО. А це, ймовірно, поставило б «нові складні завдання і затратні оборонні потреби» перед країнами Альянсу.

Росія та Іран готуються підписати Великий міждержавний договір про подальший розвиток російсько-іранської військово-технічної співпраці Міністри оборони обох країн — Сергій Шойгу та Мохаммад Реза Аштіані - під час телефонної розмови 15 січня обговорили «двостороннє військове та військово-технічне співробітництво», і, як повідомляється, Іран та Росія готуються підписати великий міждержавний договір у невизначений період часу, констатує ISW. ​​Вочевидь йдеться про закріплення в ньому «фундаментальних принципів російсько-іранських відносин». При сьому Шойгу зазначив, що Москва і Тегеран послідовно нарощуватимуть співпрацю в інтересах побудови «справді рівноправного багатополярного світу». Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 15 січня так теж обговорив з головою МЗСУ Ірану Хосейном Аміром Абдоллахіяном хід виконання нової міждержавної угоди та низку питань двостороннього співробітництва (зокрема щодо торгівлі, економіки, транспорту та логістики). Ймовірно, Іран хоче посилити військово-технічне співробітництво з Росією і сподівається придбати винищувачі Су-34, навчально-тренувальні літаки та радіолокаційні станції, припустив заступник начальника Головного управління військової розвідки (ГУР) України Вадим Скібіцький в інтерв'ю, опублікованому 15 січня.

Кремль посилює заходи цензури, щоб обмежити критику російської війни проти України напередодні президентських виборів у березні 2024 року. Депутати Держдуми РФ від правлячої партії Єдина Росія запропонували законопроєкт, який дозволить російському уряду конфіскувати майно осіб, засуджених за поширення «фейкової» інформації про російських військових. В ISW нагадують, що родичі російських мобілізованих скаржаться дедалі частіше, тож Кремль, імовірно, хоче змусити їх «замовкнути», щоб вберегти свій імідж напередодні президентських виборів.

кремль, фронт, Дія

Читайте ще