
Reuters Українські війська залишили Авдіївку, щоб уникнути оточення, та відійшли на нові рубежі оборони, заявив головнокомандувач Олександр Сирський.
«Виходячи з оперативної обстановки, яка склалася довкола Авдіївки, з метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я військовослужбовців, прийняв рішення про виведення наших підрозділів з міста й переходу до оборони на більш вигідних рубежах", - заявив Сирський.
За словами керівника ОТУ «Таврія» Одександра Тарнавського, українські військові "відповідно до отриманого розпорядження, вийшли з Авдіївки на заздалегідь підготовлені позиції".
«Оточення не допущено, особовий склад виведено, наші воїни зайняли оборону на визначених рубежах», - заявив Тарнавський.
Росіяни з осені 2023 року розпочали масштабний наступ на Авдіївку. Сили оборони України довго захищалися, в кінці січня експерти заговорили про критичну ситуацію та необхідність виводити гарнізон, проте цього тоді не сталось.
На початку лютого ситуація стала критичною і росіянам майже вдалось перерізати шляхи постачання захисників міста.
Авдіївка – невелике промислове місто,
звідки дуже близько до Донецька, захопленого проросійськими бойовиками ще майже 10 років тому – навесні 2014-го.
- "Ситуація критична". Як Росія намагається загнати ЗСУ в Авдіївську пастку
Повномасштабна війна все змінила. Зупинився місцевий завод, більшість мешканців залишила місто, рятуючи від щоденних руйнівних бомбардувань.
Для обох сторін війни Авдіївка мала важливе політичне та військове значення. Росія намагалася відсунути українські війська на безпечну відстань від "столиці ДНР", щоб Донецьк не потрапляв під обстріли артилерії ЗСУ.
Для України Авдіївка була важлива як великий залізничний вузол, потужний промисловий центр, а також як постійна потенційна загроза для Донецька.
Лише за декілька кілометрів звідси проходить дорога, що поєднує Донецьк, Горлівку та Луганськ. Перерізати її – означало б суттєво ускладнити логістику військ противника.

Reuters Авдіївський "Коксохім".
Такі потужні підприємства часто перетворюються на останні оплоти боротьби в оточених росіянами українських містах 10 жовтня 2023 року російська армія почала потужний наступ на Авдіївку, намагаючись вибити українські сили.
За оцінками Києва, в наступі брали участь близько 40 тисяч російських військ, які атакували з південного і північного флангу, намагаючись обійти Авдіївку і взяти її в кільце.
Українська влада заявила, що росіяни зазнали величезних втрат. Лише за перший місяць наступу вони втратили начебто близько 10 тисяч бійців.
Незалежного підтвердження цих даних генштабу ЗСУ немає, але в соцмережах з'являється багато відеозаписів, на яких видно знищення колон бронетехніки РФ біля Авдіївки.
За чотири місяці боїв біля Авдіївки росіянами вдалось просунутися на декілька кілометрів на півночі і на півдні. Також вони наблизилися до місцевого коксохімічного заводу, який утримували ЗСУ.
У січні стало відомо, що російські війська зуміли зайти у місто з південної і північної околиці й нав'язати вуличні бої. Також росіяни все ближче підходили до єдиної асфальтованої дороги,
якою здебільшого відбувалось постачання гарнізону захисників.
Ситуація станом на початок лютого ставала критичною для українців, а низка військових оглядачів заговорили про загрозу оточення міста та його захисників. Але Київ не давав команду відходити з Авдіївки. Це повторювало ситуацію з Бахмутом. Станом на лютий "безпечний коридор" для виходу ЗСУ був лише близько кількох кілометрів.
Ще у грудні, коли війська РФ захопили села Степове і Бердичі, а також прорвалися до коксохімічного заводу, утримання Авдіївки почало втрачати сенс. Дехто казав про необхідність виходу українського гарнізону, проте командування заявляло про утримання міста та перекидання туди додаткового підкріплення.
В середині лютого стало відомо про перекидання в місто 3-ї окремої штурмової бригади. Також відбулось часткове оточення позицій ЗСУ на позиції «Зеніт» на півдні міста, але, за даними Генштабу, бійці зуміли вийти 15 лютого.
Попри великі втрати, Кремль досягнув своїх цілей на цьому напрямку. Остання оборонна лінія ЗСУ на фронті, яка була незмінна з 2014 року, впала.
Наступною "великою ціллю" для російської армії може стати тиловий Покровськ за 40 км на захід чи ближче Селидове. Однак війська РФ можуть почати рух і на північ - до Краматорська і Слов'янська.