Масований удар по українській енергетиці 8 травня, ймовірно, був лише черговим у серії подібних атак РФ, яких вона найближчим часом завдаватиме і надалі, вважають фахівці Інституту вивчення війни. Водночас OSINT-аналітики фіксують дедалі більше спорожніння військових складів РФ, де зберігається радянська техніка.
Про це йдеться у новому звіті ISW за підсумками 8 травня.
Коментуючи новий масштабний російський удар по українській енергетичній інфраструктурі, який став вже п’ятимз 22 березня 2024 року, фахівці ISW нагадують, що Росія намагається скористатися виснаженням можливостей української ППО для того, аби зруйнувати енергетичну мережу та обмежити оборонно-промисловий потенціал України.
В ISW прогнозують, що війська РФ, ймовірно, продовжуватимуть завдавати масованих ударів, щоб завдати довгострокової шкоди українській енергетичній інфраструктурі у той період, коли ППО України залишатиметься деградованою до прибуття західних ракет ППО та інших засобів протиповітряної оборони у значних кількостях. Російські війська також посилили удари по українській транспортній інфраструктурі протягом останніх тижнів — вочевидь,
намагаючись порушити українські наземні лінії комунікацій та зірвати потік очікуваної американської допомоги та її прибуття на лінію фронту. При цьому Росія продовжує завдавати важких ударів по українських енергетичних об'єктах відносно більшою кількістю ракет і дронів-камікадзе. Це свідчить або про те, що Росія віддає перевагу спробами домогтися колапсу енергетичної мережі Україні порівняно зі спробами зірвати логістику, або ж їй доводиться використовувати більшу кількість ракет для того, щоб прорвати українську ППО поблизу енергетичних об'єктів та завдати їм значної шкоди.
Нещодавні супутникові світлини російських складів військового транспорту і зброї, ймовірно, додатково вказують на те, що Росія наразі підтримує свої військові зусилля переважно за рахунок вилучення та відновлення озброєння з таких сховищ, а не масштабного виробництва нових транспортних засобів й певних видів зброї. Зокрема про такі припущення OSINT-аналітика, який відстежує російські військові склади, 8 травня написав Newsweek. За даними цього джерела, супутникові зображення вказують на те,
що запаси бойових броньованих машин у Росії значно скоротилися порівняно з довоєнним рівнем (майже на 32% - з 15 152 у 2021 році до 10 389 станом на травень 2024-го).
При цьому Росія вже вилучила зі своїх складів більшість таких зразків техніки
- багатоцільових бронетранспортерів МТ-ЛБ, кількість яких скоротилася з 2527 довоєнних до 922 нині;
- гусеничних бойових машин десанту (БМД), кількість яких на складах зменшилася з 637 довоєнних до 244 нині;
- бронетранспортерів БТР-50 (кількість скоротилася зі 125 довоєнних до 52 нині).
—OSINT-аналітик також припустив, що РФ наразі більше не має на зберіганні новіших моделей БТР (таких як БТР-60, БТР-70 та БТР-80). За його оцінками, наразі в окупаційних військ залишилося близько 2,6 тис. одиниць такої техніки (ймовірно, мова йде про військові транспортні засоби, які зараз вже задіяні в армії РФ, уточнюють в ISW) із довоєнних запасів у 3,3 тис. одиниць. Це джерело також вважає, що наразі Росія використовує в Україні від 1 тис. до 2 тис. МТ-ЛБ.
Інший OSINT-дослідник порівняв супутникові знімки від 27 травня 2020 року та 26 березня 2024 року.
Він зробив висновок, що за цей час Росія вилучила приблизно 60% артилерійських систем з неуточненої бази зберігання буксируваної артилерії, яку джерело називає однією з найбільших у Росії.
—Цей аналітик припускає, що до половини артилерійських систем, які залишилися на цій базі, ймовірно, вже непридатні для використання: по-перше, через те, що зіпсувалися під час зберігання, а по-друге — через те, що багато систем у залишках є артилерійськими системами часів Другої світової війни, несумісними з сучасними боєприпасами.
До цих міркувань фахівці ISW додають, що Росія дійсно покладається на величезні запаси військового транспорту та іншого обладнання радянських часів, аби дозволяти собі операції - і рівень втрат техніки в Україні - у масштабах набагато більших, аніж міг би витримати сучасний російський ОПК. Росія не зможе мобілізувати свій ОПК настільки, щоб поповнити ці запаси, ще протягом багатьох років, переконані в ISW. 12 лютого британський Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) повідомляв, що Росія, ймовірно, зможе витримувати поточний рівень втрат техніки (понад 3000 бойових броньованих машин щорічно)
протягом принаймні двох-трьох років, здебільшого завдяки відновленню техніки зі сховищ. IISS також підрахував, що Росія втратила понад 3000 бойових броньованих машин у 2023 році та близько 8000 бойових броньованих машин з лютого 2022 року. Водночас за цей час Росія, ймовірно, відновила щонайменше 1180 основних бойових танків та близько 2470 бойових машин піхоти і бронетранспортерів, які було знято зі зберігання у 2023 році. Український військовий оглядач Костянтин Машовець 4 лютого повідомляв, що російський ОПК може виробляти 250−300 нових і модернізованих танків на рік та ремонтувати додатково 250−300 танків на рік.
Отже, Росія, ймовірно, матиме труднощі з тим, щоб належним чином забезпечити свої підрозділи технікою в довгостроковій перспективі, не переводячи російську економіку на воєнний стан [офіційно] — а цього кроку Володимир Путін досі намагався уникати, резюмують в ISW.
