Ми можемо вважати такі удари вже обраною тактикою українців
У ніч проти середи в районі аеродрому Бельбек у тимчасово окупованому Криму відбулася ракетна атака По об'єкту на території тимчасово окупованого півострова Крим було нанесено удари, дійсно, ракетами ATACMS. Саме такі боєприпаси зараз, деінде, знаходять російські окупанти. Вони опублікують фото, і не тільки, навіть місцеві знаходять такі боєприпаси, які відпрацювали. І це, знову ж таки, була частина касетного типу, що була використана ідеально, використовується саме проти таких об'єктів, як аеродроми. Тобто, продовжується системне знищення російської військової авіації, а також засобів протиповітряної оборони, які прикривають повітряний простір тимчасово окупованого півострова Крим.
Якщо знаходять суббоєприпаси, то це говорить про те, що бойова частина ракет ATACMS штатно відпрацювала, розкрилася і завдала відповідне ураження тому чи іншому об'єкту по тій чи іншій площі. Тому заяви російських деяких посадових офіційних осіб про те, що було збито 10−20−30, неважливо скільки, заявляють ракет, не відповідають дійсності.
Завжди після першого удару проводиться дорозвідкаА ще цікава деталь, бо той самий телеграм-канал Кримський вітер повідомляв, що за годину після закінчення ракетної атаки осередків пожеж на аеродромі в районі стоянок літаків стало більше, а самі пожежі стали сильнішими. Це так працюють касетні боєприпаси. Бо касетний боєприпас, коли відпрацьовує, то він і вибухає. Отже, сама детонація відбувається і все. А що від цієї детонації ще зайнялося, де була пожежа — це інше питання. Це могла бути як авіація, це могли бути резервуари з паливно-мастильними матеріалами, могли бути склади з боєприпасами. Тобто, на аеродромі розташовано багато ось таких об'єктів, які можуть потім і детонувати ще декілька годин, і пожежа там може довго тривати. Тобто, тут потрібна верифікація на рівні більш детального сухопутного знімка, яке б міг би дати можливість ідентифікувати ту чи іншу локацію враження, як це було, наприклад, з аеродромом Джанкой, коли прилетіло шість ATACMS, і було шість локацій влучання, як по засобам проти повітряної оборони С-400, С-300, РЛС, так і по деяким об'єктам,
наприклад, складам з боєприпасами та іншим матеріально-технічним забезпеченням саме аеродрому.
Ми безумовно можемо вважати такі удари вже обраною тактикою українців, коли по певному військовому аеродрому б’ють кілька разів з інтервалом у кілька днів. Тому що завжди після першого удару проводиться дорозвідка з використанням тих чи інших розвідувальних засобів. Отже, в будь-якому разі, після того, як було уражено аеродром, наприклад, Джанкой була проведена дорозвідка і зроблено відповідні висновки, чи потребує він ще ударів, чи усі основні задачі, бойові задачі, вони були досягнуті. І Після атаки 17 квітня була ще одна — 30 квітня Така саме ситуація може бути і зараз. Тобто це класична система виконання бойової задачі з довиконанням, у разі, якщо там щось не вдалося знищити.
Але тут цікаво те, що Джанкой — це місце розміщення дивізіону зі складу 18-го зенітно-ракетного полку (ЗРП). А от саме в районі Севастополя вже розміщується 12-тий зенітно-ракетний полк. І вони, якщо подивитися загально по мапі, розташовані один від одного по діагоналі. І наступні протиповітряні засоби — це 12-тий ЗРП та 18-тий ЗРП дивізіони в районі Євпаторії, а також на місці Тарханкут. А якщо ми подивимося безпосередньо на схід, ближче, скажімо так, до Керчі, як варіант, то в районі Феодосії залишається всього-на-всього один дивізіон 18-го ЗРП.
Ми можемо сказати, що ППО у росіян працює недосконало. І відкривається такий собі досить широкий шлях по напрямку до Феодосії, умовно кажучи. А що там — східніше від Феодосії — ми дуже добре знаємо. Так, і чекаємо, чекаємо, коли те, що ми знаємо, буде зруйновано і впаде.
Повну версію інтерв'ю з Олександром Коваленком слухайте на Radio NV
