Відступ — це ще не поразкаНіхто не може заперечувати той факт, що українські сили воюють в умовах значної чисельної переваги ворога.
На цьому тлі Силам оборони України доводиться ухвалювати рішення, які дадуть можливість обхитрити ворога.
Саме тому ЗСУ не просто вкрай повільно відступають, а й роблять все можливе, щоб армія РФ зазнала максимальних втрат в ході свого наступу.
Ба більше, українське командування береже життя своїх солдат, тоді як росіяни регулярно продовжують проводити “м'ясні штурми”.
Хоча для зовнішніх спостерігачів повільний відступ України може здаватися остаточним поворотом до воєнної поразки, українські командири та військові експерти заперечують це. За їхніми словами, зараз на фронті точиться боротьба, метою якої є не територіальні здобутки, а виснаження ворога з метою зламати його спроможність до продовження війни, — пише видання. Україні потрібні не руїни міст, а живі воїни та остаточна поразка РФЗ коментарем з цього приводу виступив аналітик урядового Інституту стратегічних досліджень України Микола Бєлєсков.
За його словами, поступаючись агресору за всіма видами військових ресурсів і озброєнь, Україна змушена "обмінювати територію на російські втрати".
Експерт також наголосив, що мета полягає в тому, щоб відступити з міста, на яке націлився агресор, після того, як росіяни зазнають максимальних втрат у спробі його захопити.
Ця війна не вирішуватиметься тим, хто контролює Вугледар або інші тактичні прифронтові міста. Йдеться про те, скільки військ росіяни витратили, намагаючись захопити Вугледар, порівняно з втратами, яких зазнали українці, намагаючись його утримати, — сказав військовий аналітик із Відня Франц-Штефан Гаді.
