На фронті загинула бойова медикиня Анастасія Кравчук з позивним Лаванда. Український військовий та письменник Павло Вишебаба пригадав, якою була захисниця.
Щемливий допис про бойову посестру Вишебаба опублікував на своїй сторінці в Facebook.
У цивільному житті Анастасія Кравчук була медичною сестрою. Після початку повномасштабного вторгнення вона спочатку волонтерила та допомагали теробороні Києва, де служив її чоловік. Коли у червні 2022 року коханий Анастасії Євгеній потрапив у полон, дівчина намагалася його знайти і сама їздила в Краматорськ для цього, проте згодом вона отримала офіційну звістку про те, що чоловік потрапив у полон. Після цього дівчина почала возити гуманітарну допомогу на деокуповані території та продовжувала допомагати армії. Про це розповіла її мама Галина Суспільному Чернігів. Євгеній досі залишається у російському полоні.
У лютому 2024 року Анастасія долучилася до 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша та стала бойовою медикинею. Проходила навчання як в Україні, так і у Великій Британії протягом п’яти тижнів. Після цього Кравчук відправилася рятувати захисників на фронт.
«Писала і телефонувала вона тоді, як був Інтернет. Та я розумію, що не завжди була така можливість. Вони під обстрілами були, так не можна було відповідати, щоб їх не засікли. Вона говорила або писала: „Мам, я не можу говорити“. Вони часто сиділи в бліндажах», — пригадала мама Анастасії.
Востаннє Галина бачила доньку у вересні цього року, коли та приїздила зі сходу України забрати евакуаційну машину у Київ.
Влітку 2024 року Анастасія стала однією з посестер Вишебаби, яка зняла у його кліпі Моє покоління
«Ми познайомились під Покровськом, на одній з наших локацій. Памʼятаю, одразу захопився її татуюваннями й нахвалював їх — вони були класні, з гумором.
Ми не перетинались по службі за посадами, але в той короткий період нашого знайомства, я відчув у неї настрій воїна — лицарській настрій, якщо хочете. Вона була «увімкнута», енергійна, здатна взяти себе в руки та служити і з гумором, і зі звитягою коли треба", — зазначив Павло Вишебаба.
Коли бойова медикиня побачила готове відео, то записала голосове повідомлення, у якому, за словами українського письменника,
вона з захопленням сказала: «Ну як же, курва, круто та надихаюче!».
«Настрій воїна, як би це передати? Лаванда не сприймала себе як жертву, а як людину, яка робить те, що потрібно. Робить щось дійсно вартісне. Вона в складних умовах, але на своєму місці», — розповів Вишебаба.
Також український письменник поділився одним з дописів бойової медикині, у якому вона написала: «Скажу так, мені 27 і я військова! Коли мені буде 57 я також буду військова! З цією роботою я повʼязую своє життя, я віддаю своє життя цій роботі!».
20 жовтня 2024 року Анастасія розмовляла з мамою по телефону. Тоді вона розповіла, що втратила двох побратимів, а їхню позицію продовжують обстрілювати. 21 жовтня 2024 року Лаванда загинула. Про це Галині повідомили з бригади, де служила донька. Побратими розповіли, що серце Анастасії зупинилося, коли вони рятували поранених. Серце, за словами мами, у бойової медикині було хворе ще до того, як вона відправилася на фронт.
26 жовтня з Анастасією Лавандою Кравчук попрощалися у селищі Козелець.
