Через російську дронову атаку 1 січня у Києві була зруйнована пам'ятка історіі та архітектури. Зокрема, постраждало приміщення Національної спілки письменників України.
Про це повідомили у Спілці. Йдеться про так званий особняк Лібермана, що на вулицій Банковій.
"Російські варвари та нелюди! Свого часу тут працювали письменники-фронтовики Андрій Малишко, Володимир Сосюра, Олесь Гончар, Павло Загребельний та інші, які на фронтах Другої світової війни боролися з нацизмом. Тепер будинок письменників понищив злочинний рαшизм. Але доведеться путінській Росііі за все відповідать, як це сталось із гітлерівською Німеччиною", – зазначив член НСПУ, письменник, правознавець та прокурор Юрій Дорошенко.
Маєток Лі́бермана – одночасно пам'ятка історії, мистецтва та архітектури. Особняк збудував у 1879 році архітектор Володимир Ніколаєв, але у 1896 році його було перебудувано (причому саме Ніколаєвим) на замовлення київського купця Симхи Лібермана.
У першому варіанті споруда була одноповерховою. Її збудували на місці великої садиби на розі вулиць Інститутської та Банкової. Причому садиба належала міському голові Санкт-Петербурга Федору Трепову (це в нього стріляла більшовістська терористка Віра Засулич).
Трепов втік до Києва, де й збудував собі особняк.
Та у 1896 році садиба на Банковій перейшла у власність до київського 1-ї гільдії купця Симхи Лібермана. Саме він добудував другийц поверх та друге крило до будівлі. Архитектор Ніколаєв надав своєму творінню на Банковій характерних рис модного на той час стилю неоренесан.
З початком у 1917 році Української революції для особняка розпочалися несприятливі часи. Після смерти Симхи Лібермана у вересні того року нерухомість перейшла до трьох дітей покійного. Але насправді особняк був зайнятий контррозвідкою штабу Київського військового округу.
У квітні 1919 року, вже при більшовиках, особняк зайняв Київський військово-окружний комісар. А у 1922–23 рр особняк Лібермана займала військова цензура штабу зазначеного комісару.
У 1929–30 рр. тут містилася дитяча консультація "Охматдиту", дитячий садочок і ясла для дітей безробітних. А коли влітку 1934 року столиця УРСР переїхала з Харкова до Києва, тут деякий час містився Раднарком республіки. Перед війною тут діяв міський будинок пропаганди й агітації імені Сталіна.
У повоєнний час на Банковій,
2 містився Комітет у справах мистецтв при Раді Міністрів УРСР, і лише від 1953 року тут оселилась Спілка письменників України.
Саме тут розпочинали свою публічну творчість Іван Драч, Ліна Костенко, Іван Світличний. Вважається, що в цьому приміщенні в 1989 році було створено Народний рух України за перебудову, що пізніше трансформувався у партію.
У нульових будинок Спілки письменників України пережив кілька рейдерських та політичних захоплень (причому справжніх – озброєними автоматами людьми). Проте будівля залишилась у Спілки письменників.
Як повідомляв OBOZ.UA, вранці 1 січня в Києві захисники неба знищили низку ударних дронів, якими атакувала Росія. Уламки збитих цілей попадали в кількох районах: там виникли загорання й пошкодження, є постраждалі.
