Дніпро, 28 червня 2025 року. Вибух, що розірвав тишу передмістя Дніпра цього дня, став не просто черговою новиною у стрічці воєнних повідомлень. Це був сигнал: російська тактична авіація випробовує новітню зброю, а українська протиповітряна оборона знову довела свою ефективність. Однак за сухими зведеннями про збиття повітряної цілі криється ціла історія технологічної гонки, інформаційної війни та щоденної боротьби за безпеку мільйонів людей. Хронологія подій: як все відбувалося
Близько 11:27 у Дніпрі та області пролунала повітряна тривога. Вже за кілька хвилин мешканці передмість почули потужний вибух. О 11:30 Повітряні сили ЗСУ зафіксували запуск повітряної цілі з території тимчасово окупованої Запорізької області — її випустив російський тактичний літак. Ціль пролетіла понад 100 кілометрів і була збита протиповітряною обороною ще до входу в межі міста Українська правда, УНІАН, Kyiv24.news.
Перші повідомлення у соцмережах стосувалися нібито “атаки КАБа по Дніпру” — мовляв, російська керована авіабомба вперше досягла міста. Однак офіційна інформація швидко змінила акценти:
за словами голови Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, ППО збила новітню бомбу-ракету “Гром-1”. Тип збитої цілі остаточно встановлять після експертизи уламків Радіо Свобода, Суспільне.
Що таке “Гром-1”: гібрид авіабомби та ракети
“Гром-1” — це новітній російський авіаційний боєприпас, який поєднує властивості керованої авіабомби та ракети. За словами експертів, зокрема колишнього інженера-конструктора КБ “Південне” Олександра Кочеткова, цей виріб створено для збільшення точності та дальності ураження в порівнянні зі стандартними КАБами. Якщо звичайна авіабомба падає на кілька кілометрів від літака, то “Гром-1” завдяки крильцям, що розкриваються після скидання, та навігаційним системам може долати до 70-100 км, а іноді й більше Суспільне, Kyiv24.news.
Вперше про використання “Гром-1” на полі бою повідомляли у 2024 році, але масового застосування ці боєприпаси не набули. Їхня особливість — можливість запуску з великої відстані, поза зоною дії більшості систем ППО, що дозволяє російським літакам не ризикувати входити у повітряний простір, який контролюється українською обороною OBOZREVATEL.
КАБи, “Гром-1” та еволюція російських атак: чому це небезпечно
Російські КАБи (керовані авіабомби) стали одним із основних інструментів терору проти українських міст у 2024-2025 роках. Вони відрізняються від звичайних авіабомб тим, що оснащені системами наведення (інерційними, GPS чи лазерними), а також аеродинамічними поверхнями, що дозволяють їм планувати на десятки кілометрів RBC-Ukraine, BBC.
Однак “Гром-1” — це ще складніший гібрид: по суті, це ракета з бойовою частиною авіабомби, яка може летіти на значно більшу відстань та має вищу точність. Для українських міст це означає підвищену загрозу, оскільки такі боєприпаси можуть запускатися із глибини окупованих територій, не підставляючи носії під удар ППО.
Західні аналітики вже неодноразово наголошували: масове застосування КАБів та їхніх новітніх модифікацій — це спроба компенсувати втрати російської авіації та артилерії, а також підвищити ефективність ударів по тилових містах України BBC, Reuters.
Реакція Повітряних сил та місцевої влади: офіційні заяви
Повітряні сили ЗСУ оперативно відреагували на інформаційну хвилю щодо “атаки КАБа по Дніпру”.
У спеціальному повідомленні вони підкреслили: ціль, випущена з літака тактичної авіації противника, була знищена ще до входу в місто. Остаточний тип боєприпасу буде встановлено після вивчення уламків Українська правда, Радіо Свобода.
Голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак у Telegram підтвердив: “Вибух, який чули в передмісті Дніпра, — робота нашої ППО. Дякую захисникам неба за збиття новітньої бомби-ракети “Гром-1″”. Він також закликав мешканців не поширювати неперевірену інформацію та довіряти лише офіційним джерелам Kyiv24.news, УНІАН.
Інформаційна війна: як фейки та паніка стають зброєю
Одразу після вибуху соцмережі заполонили чутки про те, що російський КАБ вперше долетів до Дніпра. Деякі Telegram-канали навіть стверджували, що це новий етап у російській тактиці. Проте військові експерти та офіційні джерела швидко спростували ці заяви, наголосивши: остаточний тип збитої цілі ще встановлюється, а головне — жодних руйнувань у місті не було Слово і Діло, OBOZREVATEL.
Цей випадок ще раз продемонстрував, наскільки важливою є інформаційна гігієна під час війни.
Російська пропаганда регулярно використовує фейки про “нову зброю”, щоб сіяти паніку серед цивільного населення та деморалізувати українське суспільство. Українські військові закликають аналізувати джерела інформації і не поширювати неперевірені дані.
ППО України: як працює щит над містами
Система протиповітряної оборони України за останні роки стала однією з найефективніших у Європі. Вона складається з радянських і західних зенітних ракетних комплексів, мобільних груп із ПЗРК, а також сучасних систем спостереження і розвідки. Саме завдяки багаторівневій структурі ППО вдалося знищити “Гром-1” ще до входу в місто, уникнувши жертв і руйнувань BBC, Українська правда.
Однак експерти застерігають: із появою нових типів озброєння, таких як “Гром-1”, навантаження на ППО зростає. Росія намагається знаходити “сліпі зони”, використовувати комбіновані атаки, щоб прорвати оборону. Тому Україна постійно модернізує свої системи, інтегрує західні технології та розширює навчання персоналу.
Порівняння із західними аналогами: JDAM, AASM Hammer та інші
Російські КАБи та “Гром-1” часто порівнюють із західними керованими авіабомбами,
які Україна отримала від партнерів. Зокрема, американські JDAM-ER та французькі AASM Hammer мають схожі характеристики — вони дозволяють уражати цілі на відстані до 70-90 км із високою точністю, використовуючи GPS-наведення RBC-Ukraine, BBC.
Однак експерти відзначають, що західні аналоги мають вищу точність і надійність, а також кращу стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. Російські боєприпаси, попри їхню дешевизну і масовість, часто демонструють низьку точність, що призводить до руйнувань цивільної інфраструктури та жертв серед населення.
Міжнародна реакція: оцінки та прогнози
Інцидент із “Гром-1” під Дніпром вже прокоментували у низці міжнародних ЗМІ. Аналітики BBC та Reuters наголошують: Росія продовжує випробовувати нові типи озброєння на українській території, намагаючись знайти слабкі місця у захисті міст. Водночас українська ППО демонструє здатність адаптуватися до нових загроз.
Міжнародні правозахисники вкотре нагадують: удари по містах, навіть якщо вони не призводять до жертв, є порушенням міжнародного гуманітарного права. Вони кваліфікуються як воєнні злочини,
і відповідальність за них має нести керівництво країни-агресора Радіо Свобода.
Голос міста: як реагують мешканці Дніпра
Після вибуху у передмісті Дніпра соцмережі наповнилися повідомленнями про подяку військовим та обурення черговою спробою атакувати мирне місто. Багато хто згадував попередні атаки на Дніпропетровщину, зокрема трагедію в Самарі, де лише кілька днів тому загинули п’ятеро людей OBOZREVATEL.
Місцева влада закликала містян не нехтувати сигналами тривоги та завжди ховатися у безпечних місцях. Водночас у місті відзначають, що завдяки ефективній роботі ППО вдалося уникнути трагедії, а сам факт збиття “Гром-1” став символом стійкості Дніпра.
Що далі: ризики, виклики та перспективи
Інцидент із “Гром-1” під Дніпром — це не лише технічний епізод, а й маркер майбутніх ризиків. Росія, вочевидь, буде нарощувати використання високотехнологічних боєприпасів, комбінуючи їх із масованими ракетними та дроновими атаками. Україна ж повинна відповідати не лише модернізацією ППО, а й розвитком власних засобів радіоелектронної боротьби, розвідки та протидії новим загрозам Українська правда,
Суспільне.
Експерти прогнозують, що найближчими місяцями російські війська можуть випробовувати ще складніші типи озброєння, а також посилювати інформаційний тиск. Для українського суспільства залишається актуальним питання інформаційної стійкості та довіри до офіційних джерел.
Висновки: черговий іспит для ППО та суспільства
Збиття новітньої бомби-ракети “Гром-1” під Дніпром стало черговим доказом ефективності української протиповітряної оборони. Водночас цей інцидент оголив нові виклики: технологічна ескалація, інформаційна війна, психологічний тиск на цивільне населення. Відповідь на ці виклики — це не лише вдосконалення військових систем, а й зміцнення довіри, єдності та готовності до будь-яких сценаріїв.
Джерела: Українська правда, Суспільне, Kyiv24.news, УНІАН, OBOZREVATEL, Радіо Свобода, RBC-Ukraine, Слово і Діло, BBC, Reuters
