Про це повідомила наречена воїна Наталя Сюйва і його сестра Іванка.
Ще наприкінці липня сестра військового повідомляла, що Максим, який служив у 3-й бригаді оперативного призначення Національної гвардії «Спартан», зник безвісти на Покровському напрямку під час виконання бойового завдання.
Уже 1 серпня його наречена Наталя написала, що тіло Максима привезли в морг міста Кам’янське. Разом із його сестрою Наталя поїхала на упізнання тіла.
За її словами, показувати тіло військового, яке 10 днів пролежало на спеці в зоні бойових дій, їм відмовилася, але надали фото його руки з татуюванням, а також браслету та ланцюжку.
Коли в морзі вони здали ДНК для підтвердження загибелі Максима, їм нібито сказали, що цього недостатньо, адже потрібен родич чоловічої статі — інакше тіло повернуть не раніше, ніж за пів року.
Однак, як каже Наталя, її наречений — сирота і не має родича-чоловіка. Після цього вони вернулися до поліції в Луцьку — рідному місті Максима, але там, мовляв, їх перенаправили до військкомату.
«Ми не знаємо, як повернути тіло нашої рідної людини додому. Не знаємо, як поховати героя, який поклав життя за свою країну» — казала Наталя.
Максим Нагорний розповідав, що потрапив у дитячий будинок у віці 4 років. Потім його всиновила прийомна родина, але зрештою, знову опинився в інтернаті. Згодом він знайшов своїх рідних — сестру і бабусю.
У 18 років він пішов служити добровольцем у військо, де брав участь у боях на Куп’янщині й отримав поранення. Хлопець став відомим, коли після російського обстрілу у бліндажі написав заповіт, який опублікувала «Українська правда».
У ньому він писав, що «якщо доведеться віддати життя, то нехай це стане також для того, щоб в Україні зникли дитячі притулки […] і діти зростали лише у щасливих сім'ях».
«Я — рядовий ЗСУ, молодий 18-річний солдат Максим Нагорний. Так вже сталося, що я круглий сирота і якщо загину за Україну, то не хочеться стати рутинним чорнильним записом у бюрократичній статистиці втрат. У мене є мрія — прожити життя недаремно і, окрім здобуття перемоги на фронті, допомогти багатьом дітям-сиротам» — йшлося в тексті.
28 червня 2023 року, в річницю ухвалення Конституції України, президент Зеленський процитував уривок із заповіту Нагорного під час свого виступу у Верховній Раді.
«Я хочу зараз процитувати слова українського солдата. Його звати Максим Нагорний. Він народився у 2004 році. Він сирота. Служить Україні в 14-й механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Ось слова Максима: “Я був очевидцем жахливих речей, про які хочеться забути, не згадувати, викреслити з пам’яті так само, як і вчорашній день цієї клятої війни. Але що буде завтра?.. Відбудовувати стару систему не треба – створюймо нову й набагато кращу Україну!” Ці слова українського солдата Нагорного заслуговують, щоб ми їх підтримали» — казав президент.
читайте також:
- «Він був іще дитиною, ну який із нього солдат?». Історія 20-річного литовця, який шукав сенс життя й загинув в Україні
