Протягом менше ніж місяця окупації Бучі на Київщині російські військові жорстоко вбили сотні мирних мешканців, багатьох з них перед смертю катували. Газета The Sunday Times встановила імена 13 російських військових командирів, відповідальних за воєні злочини в Бучі на початку повномасштабного вторгнення.
На початку розслідування видання констатує, що масштаби вбивств і катувань цивільних у Бучі протягом 29 днів окупації настільки значні, що місто назавжди стало синонімом воєнних злочинів.
Зокрема, у статті згадується, що підвал дитячого літнього табору перетворили на катівню, де жінок та дітей систематично ґвалтували російські солдати. Окупанти також перерізали горло, калічили жертв та вбивали батьків на очах у їхніх дітей. Після відступу Росії у Бучі знайшли понад 500 тіл цивільних українців, а ще десятки і досі вважаються зниклими безвість.
Читайте також:
Витік із Міноборони РФ. Журналісти ідентифікували окупантів, яких таємно лікували в Білорусі після звірств у Бучі — розслідування The Sunday Times пояснює, що особи 13 відповідальних за воєнні злочини в Бучі російських командирів встановили незалежні юристи та слідчі,
використовуючи розвідувальні дані з відкритих джерел. Також всі 13 осіб були підтверджені українськими службами безпеки. Слідчі, зокрема, використовували камери відеоспостереження, відео з телефонів та соціальні мережі.
Вісім з 13 імен підтвердили в Офісі генпрокурора України, цим російським військовим було оголошено про підозру для можливого офіційного переслідування в українських судах та Міжнародному кримінальному суді. Ще п’ятьох чоловіків було ідентифіковано за допомогою повідомлень їхніх підлеглих, зіставлених із загальнодоступними російськими військовими записами, їм підозру наразі оголошено не було.
Понад 80 солдатів, які на мормент скоєння злочинів перебували під їхнім командуванням, вже офіційно ідентифіковані як підозрювані у скоєнні злочинів у Бучі. Злочини скоювало значно більше осіб, але їх поки що ідентифікувати не вдалося, розповідаєтсья у статті.
The Sunday Times пояснює, що для пред’явлення обвинувачення командиру у міжнародному суді необхідно довести, що він мав знати, що його підлеглий скоює злочин і не вжив заходів, щоб цьому запобігти.
Читайте також:
Стало відомо про смерть командира Псковської дивізії ПДВ РФ, яка звірствувала в Бучі — росЗМІ Штурм Бучі, міста з населенням 37 тисяч людей, розпочався через три дні після вторгнення в Україну, 27 лютого 2022 року. Тоді він був відбитий, але 3 березня туди відправили десантників з 234-го гвардійського десантно-штурмового полку, одних з найкраще навчених та оснащених військ РФ. Вони створили базу для свого терору на промисловому майданчику на вулиці Яблунській, головній дорозі, що проходить через Бучу. Через день прибуло підкріплення з 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії та 35-ї та 36-ї об'єднаних армій.
Видання нагадує, що в цей час російські військові стріляли «у все, що рухалося», вбиваючи випадкових перехожих та лишаючи їхні тіла на вулиці.
45-річна Наталія Плотнікова, яка жила на вулиці Яблунській, розповіла журналістам, що під час окупації Бучі її зупинили російські солдати після того, як вона відвезла пораненого сусіда до лікарні. Її та ще сімох людей, серед яких були діти та літній чоловік, змусили роздягнутися до білизни на морозі.
Через годину прибули ще солдати, розділили групу навпіл і відвели чотирьох жінок за ріг.
«Ми почули чергу з автоматів. Я бачила, як двоє чоловіків тягнули молоду жінку під пахви», — сказала вона.
Читайте також:
Путін, сидячи поруч з учасником масових убивств у Бучі, назвав окупантів «новою російською елітою» Коли жінка спробувала подивитись, що сталося, російський солдат пригрозив вистрілити їй в голову. Ще через годину Плотнікову відпустили.
Президент юридичного фонду Global Rights Compliance Вейн Джордаш, який відразу після деокупації Бучі збирав докази воєнних злочинів росіян у місті, розповів, що його команда оглядала будинки, покинуті росіянами, «де серед куп порожніх пляшок з-під алкоголю, фекалій та гнилої, напівз'їденої їжі була безцінна інформація».
«Там були посібники, які роздавали російським солдатам, що пояснювали їхні загальні воєнні цілі, а солдати написали всередині свої імена. Там були викинуті форми, на яких був вказаний підрозділ солдата», — розповів Джордаш. Також слідчі виявили о забутий список кодових імен, що використовувалися для позначення старших офіцерів.
Крім того, вони опитували свідків та військовополонених, отримали доступ до камер відеоспостереження та використовували програмне забезпечення для розпізнавання облич. Це дозволило їм робити знімки облич солдатів та починати пошук у соціальних мережах та інших публічних ресурсах, щоб встановити особи російських військових.
Три роки потому, завдяки цим методам, було складено першу діаграму, на якій відображено російських офіцерів, які, на думку слідчих, відповідальні за те, що сталося в Бучі.
Читайте також:
Розстрілювали та знущались з жителів Бучі під час окупації: двом російським військовим повідомили про підозру Газета The Sunday Times підтвердила імена цих офіцерів та їхні дії, використовуючи переклади офіційних повідомлень про підозру, виданих українськими прокурорами, а також документи, надані Службою безпеки України та Офісом генпрокурора, та інтерв'ю з ними. Також журналісти перевірили їх за допомогою зображень та відео, отриманих від слідчих та адвокатів, та інформації, опублікованої російськими військовими та в російських соціальних мережах.
Найголовнішим був командувач Східного військового округу генерал-полковник
Олександр Чайко До повномасштабного вторгнення Росії в Україну він очолював російські війська в Сирії та потрапив під санкції Великої Британії за наказ атакувати лікарні та школи у сирійській провінції Ідліб, де тоді загинуло 1600 мирних жителів.
Чайко був головним командиром в Україні, коли російські війська увійшли до Бучі. Вже було достатньо доказів, щоб звинуватити його у злочині агресії — застосуванні збройної сили державою проти суверенітету, цілісності чи незалежності іншої держави. Однак прокурам потрібно було також довести, що він знав, що роблять його війська, та міг їх зупинити.
«Між Чайком і подіями на місцях, є десятки командирів середнього рангу, і вам потрібно побудувати проти них справи, перш ніж ви дійдете до відповідальної особи. Як тільки ви створите цю схему злочинності, ви можете показати, хто були командирами, які впроваджували цю схему, і ви можете побудувати проти них справу», — пояснив Джордаш.
Читайте також:
Третя річниця звільнення Київщини: головні факти, цифри і фото злочинів РФ, які шокували світ Одним з таких командирів середнього рангу був
Сергій Чубарикін нині генерал-майор, який на той час підпорядковувався безпосередньо Чайку, пояснюєься у статті. На момент скоєння злочинів у Бучі йому був 41 рік, він командував 76-ю гвардійською десантно-штурмовою дивізією, що входить до складу Східного військового округу. До цього, яке і Чайко, він воював у Сирії, підтримуючи існування диктатури Башара Асада.
«Саме солдати під його командуванням, як стверджується, скоїли більшість воєнних злочинів у місті, включаючи страти, тортури та широкомасштабні мародерства», — наголошується у статті.
The Sunday Times зазначила, що особи солдатів під командуванням Чубарикіна були ідентифіковані - стверджується, що вони проводили операції «зачистки», шукаючи людей за списками та обходячи будинки, щоб виявити потенційні загрози.
Dossier Centre — лондонська слідча організація, що фінансується російськими опозиційними діячами — проаналізував телефонні дзвінки, здійснені солдатами, підлеглими Чубарикіну, які були перехоплені СБУ. Під час цих дзвінків один з солдатів розповів, який наказ йому дали: «Неважливо, цивільні вони чи ні.
Вбивайте всіх».
Читайте також:
«Всі, хто в чорному — вороги». Окупант, який вбивав цивільних в Бучі, розповів про злочини — спецрепортаж Слідство.Інфо Чайку та Чубарикіну було оголошено про підозру у скоєнні воєнних злочинів. Їм доповідав Артем Городилов командир 234-го полку. Городилову не оголошували підозру, але в СБУ вважають, що він був співучасником злочину своїх підлеглих. Аналіз українських юридичних документів показав, що війська під його командуванням звинувачувалися у скоєнні щонайменше 40 воєнних злочинів під час місячної окупації Бучі, що є найбільшою кількістю серед усіх підрозділів, дислокованих у регіоні, пояснює видання. Серед цих злочинів вбивства, мародерство та зґвалтування.
У документах з кодовими іменами російських офіцерів сказано, що Городилов діяв під позивним Уран. На відеозаписі з камер спостереження, вперше отриманому The New York Times та перевіреному Офісом генпрокурора Городилова можна побачити на вулиці Яблунській, де солдати під його командуванням розстрілюють мирних жителів серед білого дня, сказано у статті.
Одна з цивільних жінок,
яка проїжджала на велосипеді повз вулицю Яблунську, загинула після того, як танк випустив по ній снаряд. Це сталось менше, ніж за сто метрів від місця, де на той момент пребував Городилов, повідомило видання. Через кілька днів після завершення окупації Бучі Городилова пдвищили у званні до полковника, але заразх він «посварився» з російською владою і його судять у Москві за шахрайство, сказано у статті.
Читайте також:
«Тіла відвезли на пустир, облили пальним та підпалили». Як розслідують вбивства цивільних, скоєні росіянами на Київщині — репортаж NV Підполковник Азатбек Омурбеков був одним із найкривавіших російських командирів у Бучі, продовжує The Sunday Times. він командував 64-ю окремою гвардійською мотострілецькою бригадою елітної піхоти і раніше був ідентифікований та перебував під санкціями вісьмох окремих юрисдикцій, йому оголосили про підозру.
У британському санкційному списку Омурбекова обвинувачують у «безпосередньому командуванні» військами, причетними до вбивства мирних жителів у Бучі, а США заявили, що він особисто скоїв грубі порушення прав людини,
включаючи позасудові страти, сказано у статті. Через безпосередню участь Омурбекова у злочинах українські чиновники прозвали його «Бучанським м’ясником».
Після появи повідомлень про злочини Омурбекова та його підлеглих, Путін оголосив, що нагородить 64-ту бригаду почесними відзнаками. Самого Омурбекова підвищили, також він отримав звання героя Росії.
The Sunday Times зауважує, що, хоча п’ятьом офіцерам з їхнього списку, відповідальним за воєнні злочини в Бучі, не було оголошено підозру, військові під їхнім командуванням були обвинувачені у таких злочинах або засуджені за них.
Читайте також:
Нацполіції вдалося розкрити вже 72 вбивства цивільних, скоєних росіянами в Бучі Один з таких засуджених 28-річний лейтенант 5-ї гвардійської танкової бригади Микола Соковиков, він заочно засуджений у Києві до довічного ув’язнення, але малоймовірно, що колись справді потрапить до тюремної камери в Україні, зазначається у статті.
Справу проти Соковикова було порушено після того, як CNN передало українській поліції відеозапис з камер спостереження, на якому російський солдат стріляє у двох мирних жителів,
Леоніда Пляца та Сергія Муравицького, у веломагазині на автомагістралі Київ-Чоп у Бучі 19 березня 2022 року.
68-річний Пляц працював охоронцем у магазині, а 61-річний Муравицький продавав велосипеди. На відео видно, як російські солдати розмовляли з ними, а коли цивільні відходили, солдат відкрив по них вогонь.
Муравицький загинув на місці, а Пляцу вдалося дістатися до офісу охорони, де він пізніше помер від втрати крові. Тим часом російські військові зайнялись мародерством, нагадало видання.
Читайте також:
«Правосуддя під санкціями». Трамп підживлює побоювання українців про те, що воєнні злочини РФ залишаться безкарними — репортаж AFP з Бучі Генеральна прокуратура підтвердила, що найсучасніше програмне забезпечення для розпізнавання облич ідентифікувало одного з чоловіків на відео як Соковикова.
Слідчі звірили обличчя Соковикова з публічними профілями в соціальних мережах, дізнавшись, що він з Омська, одружений і має двох дітей.
На підставі цих доказів прокурори видали повідомлення про підозру, у якій сказано: «Цього дня Микола Сергійович Соковиков… зробив загалом не менше 12 пострілів з автоматичної вогнепальної зброї в спину та таз Леоніда Олексійовича Пляца та Сергія Юрійовича Муравицького».
Використовуючи російські військові записи, правозахисники ідентифікували командира лейтенанта Соковикова як полковника Андрія Кондрова начальника 5-ї гвардійської танкової бригади — ще одного з 13 російських командирів, відповідальних за злочини в Бучі. Хоча йому не повідомляли про підозру, його особу встановила СБУ.
Читайте також:
Скільки людей загинуло у Бучі під час російської окупації: оновлені дані від ВВС Україна У списку, який наводить The Sunday Times, є також
Генерал-полковник Валерій Солодчук який керував російськими військовими, обвинуваченими у вбивствах цивільних у Бучі. У 2025 році його підвищили у званні.
Генерал-полковник Олександр Санчик війська під командуванням якого, імовірно, катували та ґвалтували мирних жителів в Бучі.
Полковник Денис Суворов який, за даними України, особисто викрав українського офіцера, прив’язав до дерева і катував, а тіло скинув у яму.
Полковник Олексій Толмачов — військових полку, яким він командував в Бучі, обвинувачені у незаконних затриманнях, імітації страт, жорстокому поводженні а мародерстві.
Генерал-майор Володимир Селівестров який перебував у центрі управління терором на вулю Яблунській.
Генерал-майор Вадим Панков який, імовірно, наказав вбити 30 місцевих жителів та примусив цивільних прибрати їхні тіла.
Полковник Сергій Карасьов якого обвинувачують у тому, що він вибив зуби жінці прикладом та вбив цивільного пострілом в голову.
Російські воєнні злочини в Бучі - головнеНа початку березня 2022 року, попри жорсткий опір міста, росіяни повністю окупували Бучу. Її вдалося звільнити лише 31 березня.
Увесь цей час росіяни чинили по всьому місту нелюдські злочини і жорстоке свавілля. Найбільше тіл убитих цивільних (близько 40) пізніше було знайдено на вулиці Яблунській.
Згідно з даними, які в березні 2025 року повідомили BBC Україна в архівному відділі Бучанської міської ради, під час російської окупації в Бучі загинула 381 людина, у Бучанській територіальній громаді - 554 людини, серед них 12 дітей, а в Бучанському районі - близько 1200 людей (включно з такими населеними пунктами як Ірпінь, Бородянка, Гостомель та значна частина Київської області).
