Цієї осені на окупованих районах Запорізької області, включно з Мелітополем та навколишніми населеними пунктами, російська влада визнала «безхазяйними» щонайменше 25 тисяч об’єктів нерухомості Тепер у РФ готують новий закон, який дозволить автоматично передавати такі будинки й квартири у розпорядження окупаційних адміністрацій. Фактично це спроба узаконити масове присвоєння українського житла, власники якого були змушені покинути регіон через війну.
Ситуація особливо актуальна для мешканців Мелітополя — міста, яке після окупації пережило масштабне внутрішнє переміщення, а тисячі родин опинилися розділеними. Багато людей, які виїхали на підконтрольну Україні територію, несподівано побачили свої домівки у переліках «безхазяйних»— зокрема на сайтах і в телеграм-каналах окупаційних адміністрацій.
Що робити власникам житла, яке опинилося у таких списках Юристи, які працюють із сім’ями з Мелітопольського району, наголошують: рішення окупантів не має юридичної сили в українському та міжнародному праві, однак вкрай важливо зібрати докази того, що нерухомість належить вам.Потрібно зберігати будь-які документи — свідоцтва про право власності,
договори купівлі-продажу, спадкові документи, витяги з державних реєстрів, а також фотографії будинку чи квартири, комунальні рахунки та будь-яку інформацію, що підтверджує користування майном. Якщо документи залишилися в Мелітополі або були втрачені, варто спробувати знайти їх копії у родичів або в нотаріусів, які оформлювали угоди.
Велике значення має фіксація факту «націоналізації». Власникам радять збирати скриншоти сторінок, де з’явилася інформація про їхню адресу, а також зберігати повідомлення знайомих і сусідів, що залишаються на окупованій території та можуть підтвердити заселення нових людей чи проведення «комісій». Але важливо пам’ятати про безпеку — жодних персональних даних таких свідків передавати не можна, аби не наражати їх на ризик.
Заява до українських правоохоронних органів та міжнародних структур Правозахисники рекомендують не відкладати подання заяви про незаконну конфіскацію житла. Звернутися можна до Національної поліції, СБУ або прокуратури. Навіть якщо документів про право власності немає, це не привід зволікати — питання належності майна буде встановлено під час розслідування.
У деяких випадках правоохоронці відмовляються реєструвати заяви, мотивуючи тим, що не можуть працювати на окупованій території. Якщо таке трапляється, юристи радять звертатися за підтримкою до правозахисних організацій.
Паралельно важливо зареєструвати втрату доступу до нерухомості у міжнародному Реєстрі збитків, який працює через портал «Дія». Ця база стане основою для майбутніх репарацій, що стягуватимуться з Росії. Фахівці підкреслюють: навіть якщо виплат доведеться чекати довго, заяву потрібно подати зараз — інакше після деокупації можуть заявити, що шкода не була зафіксована.
Перевірка даних у державному реєстрі Якщо права на нерухомість не внесені до Державного реєстру речових прав, зробити це дистанційно зараз неможливо — українські установи не мають доступу до архівів БТІ, що залишилися в Мелітополі та інших окупованих містах. У таких випадках реєстрація можлива тільки через суд після звільнення території, однак перевірити статус майна в реєстрі все одно важливо — без цього не можна подати заяву до міжнародного Реєстру збитків.
Навіщо фіксувати порушення для міжнародних місій Документування випадків незаконного привласнення житла важливе й для міжнародних структур. Моніторингова місія ООН та інші організації збирають такі дані як докази порушень прав людини й норм міжнародного гуманітарного права. Чим більше зафіксованих випадків, тим сильнішою буде доказова база для майбутньої відповідальності РФ та репарацій.
