Куп’янська кампанія стала однією із небагатьох вдалих наступальних операцій Сил оборони за останні роки, яка зруйнувала плани армії РФ щодо повного захоплення міста. У розпал наступу кореспонденти проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії побували в гостях у артилеристів 15-ї бригади НГУ, яка тримає оборону на півночі від Куп’янська.
«Відійшли за Оскіл»Навесні і влітку країна-агресорка створювала плацдарм для подальшого наступу на півночі від Куп’янська. А вже на початку осені її підрозділи закріпились на північних околицях міста. Станом на початок жовтня армія РФ, за даними американського Інституту вивчення війни (ISW), контролювала 14 відсотків території населеного пункту. 20 листопада начальник Генерального штабу ВС РФ Валерій Герасимов відрапортував російському керманичу Володимиру Путіну про захоплення міста, але як виявилось, поспішив.
В середині грудня Сили оборони успішно контратакували, звільнивши Мирне, Радьківку, Кіндрашівку та північно-західні околиці Куп’янська. Угруповання військ РФ в центрі міста – за різними оцінками, до 200 людей – опинилось в оточенні.
У Куп’янську заблоковані до 200 військових РФ, ліквідація противника «йде обережно» – Сили оборони
Ворог вимушений перейти до оборони
Віктор Кевлюк
«Окрім тих проблем, які ворог мав раніше, коли річка не дозволяла йому перекинути на західний берег важку техніку і здійснювати постачання своїх підрозділів на західному березі Осколу, тепер змушений відступити для того, щоб зберегти операторів безпілотних літальних апаратів – вони так само відійшли за Оскіл. Це зменшило і дальність, і інтенсивність польотів, плюс несприятливі погодні умови. Ворог, в принципі, вимушений перейти до оборони», – коментує ситуацію експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк
В розпал куп’янської операції виїжджаємона позиції українських бійців. Вночі. Обліплена з усіх боків антидроновим захистом радянська вантажівка ГАЗ-66 – в народі «Шишига» – повільно, але впевнено долає осінньо-зимове бездоріжжя. В якийсь момент вона глохне посеред полів Харківщини, але українські військові швидко міняють пошкоджену деталь – і ми їдемо далі.
У нас тут мобільне СТО прямо в авто. Чарівна коробка,
де деталей на половину цього «газону»
«Дід»
«У нас тут мобільне СТО прямо в авто. Чарівна коробка, де деталей на половину цього «газону». В чому перевага старої радянської техніки? Її можна полагодити, умовно, за допомогою молотка і цвяха. Новітні авто чи «броню» зі складною електронікою довелось би евакуювати», – сміється наш водій з позивним «Дід»
На позиціях швидко вивантажуємось і майже відразу звучить команда для бійців: «До бою»! Хоча українська армія активно переходить на західні зразки артилерії та натовські снаряди – радянська САУ 2С1 «Гвоздика», на якій працюють бійці бригади «Кара-Даг», як і раніше, ефективна.
Український FPV-дрон полює на піхотинця армії РФ під час спроби форсування річки Оскіл
Вони намагаються налагодити переправу через Оскіл, підтягують гумові човни – ми їх знищуємо
Олександр Букатар
«Вони намагаються налагодити переправу через Оскіл, підтягують гумові човни – ми їх знищуємо. Вони шукають інші ділянки в 100 300, 500 метрах від того місця –- результат аналогічний. І це відбувається цілодобово. Під час густих туманів ми не можемо фізично їх побачити з дронів, але ситуацію все одно контролюємо», – розповідає командир бригади «Кара-Даг» Олександр Букатар
«Мій особистий рекорд – 11 збитих FPV і дві «Молнії» за добу»«Не можу сказати, що ми зараз тут дуже інтенсивно працюємо, а порівняти є з чим, повірте. Та й в принципі багато пострілів зараз не зробиш, бо з неба тебе постійно шукають», – зазначає артилерист бригади «Кара-Даг» Олексій
Якщо російські дрони знаходять будь-яку техніку, навіть просто вантажне авто – на нього летять десятки FPV, кажуть українські бійці.
«Пам’ятаю, як вони побачили звичайний «корч» у посадці. Спочатку з одного боку на нього летіли – не вийшло, потім з іншого декілька штук – той самий результат, потім ззаду обходили. У підсумку парочка прилетіла саме в машину і ще чотири
