Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський пояснив, чому українські військові змушені були відступити з Сіверська.
В інтерв'ю 24 каналу Сирський зазначив, що цей напрямок довго не був пріоритетним, бо інтенсивність наступальних дій росіян на ньому була нижчою, ніж на інших напрямках.
Головнокомандувач ЗСУ уточнив, що в цьому регіоні війна велась більше діями диверсійних, маневрових груп, піхоти та Сил спеціальних операцій.
Читайте також:
«РФ зазначає значних втрат». Повітряні сили уразили будівлю у Сіверську, звідки працювали російські оператори дронів — УВ Схід «На жаль, зосередження підрозділів дронів з оптоволоконним каналом управління, особливо з дальністю понад 20 кілометрів, призвело до того, що наші підрозділи, розрахунки, екіпажі дронів поступово відходили в глибину, тим самим залишили без прикриття піхоту», — розповів Сирський.
Він додав, що в таких умовах оборона Сіверська стала «м’яко кажучи» проблемною.
«Залишити війська, ті частини, підрозділи, які там оборонялися, просто вмирати було б неправильно. Тому було прийнято відповідне рішення.
Відійшли на панівні висоти. Там є куди відходити», — пояснив головнокомандувач ЗСУ.
Сирський зазначив, що панівними висотами біля Сіверська намагаються скористатись і російські війська, «але не виходить».
Читайте також:
«Дуже сумна новина». Чому Сили оборони «доволі швидко» втратили Сіверськ і чим це загрожує — Попович «Плануються відповідні дії на цьому напрямку. Це все, що я можу сказати про цей напрямок», — заявив він також.
Окупація Сіверська — головне23 грудня у Генштабі ЗСУ повідомили, що Сили оборони залишили Сіверськ. Таке рішення було ухвалене з метою збереження життів українських бійців та боєздатності підрозділів, оскільки окупанти, попри суттєві втрати, продовжували активні наступальні дії та мали перевагу в живій силі та техніці.
Водночас повідомлялося, що в районі Сіверська тривають важкі бої і місто перебуває під вогневим контролем українських військових.
21 грудня Інститут вивчення війни (ISW) із посиланням на українського оглядача Костянтина Машовця написав, що російські окупанти, імовірно, окупували Сіверськ та просунулися до крейдяного кар'єру.
В ISW зазначали, що спроби РФ захопити місто тривали дуже довго, особливо з урахуванням того, що воно має площу лише близько 10 квадратних кілометрів. Російським окупантам знадобився 41 місяць, щоб просунутися приблизно на 12 кілометрів від Лисичанська до західної адмінмежі Сіверська.
«ISW уперше виявив докази того, що російські війська увійшли в межі Сіверська не пізніше ніж 18 листопада, що вказує на те, що російським військам, імовірно, знадобилося 33 дні, щоб повністю захопити місто», — сказано у звіті.
За даними Української правди, після захоплення Сіверська звільняють командира 54-ї окремої механізованої бригади полковника Олексія Коновала та командира 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади полковника Володимира Потєшкіна.
Видання повідомило, що причиною звільнення є неправдиві доповіді командування обох бригад про захист у їхніх смугах відповідальності позицій, на яких насправді вже тривалий час не було особового складу.
«Брехня вийшла назовні в процесі стрімкої втрати всього міста, про захоплення Сіверська росіяни заявили 12 грудня», — сказано у статті.
