Російські військові знищили дамбу поблизу Костянтинівки в Донецькій області. Українська сторона заявляє про ризики гуманітарної катастрофи та звернулася до ООН із вимогою надати правову оцінку діям держави-агресора.
Про це пише Рубрика, посилаючись на уповноваженого Ради з прав людини Дмитра Лубінця у Facebook. “Росія вкотре свідомо створює загрозу гуманітарної катастрофи. Цього разу — росіяни опублікували кадри знищення дамби поблизу Костянтинівки на Донеччині“, наголосив омбудсмен. У разі масштабного пошкодження гідроспоруди існує загроза: підтоплення населених пунктів;
руйнування критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення;
знищення доріг і мостів;
втрати людьми будинків і засобів для існування;
отруєння води і ґрунтів,
загибелі цілих екосистем. “Невже цього мало світовій спільноті, щоб подивитися правді в очі? Невже агресору можна все? Ми добре памʼятаємо, до яких наслідків призвів підрив Каховської ГЕС“, нагадав Лубінець. Омбудсмен підкреслив, що відповідно до норм міжнародного гуманітарного права дамби та подібні об’єкти користуються особливим захистом,
а їх знищення заборонене. Такі дії розцінюються як воєнний злочин і порушення міжнародних конвенцій.
У зв’язку з інцидентом до Організації Об’єднаних Націй направлено офіційне звернення з вимогою зафіксувати факт руйнування та надати міжнародну правову оцінку діям росії. “Світ не має права мовчати. Безкарність за подібні злочини означає нові трагедії. Росія повинна відповідати за кожен свій злочин!“, резюмував Лубінець. “Телеграф” поговорив з військовими на Костянтинівському напрямку. Вони розповіли, що подія сталася кілька днів тому і вже фактично вичерпала себе:
“Там немає ніякої страшної інформації. Це вже було декілька днів тому. Сама вода пішла в русло річки. Це навіть коментувати не потрібно“.
Дамба, про яку йдеться, не є стратегічною спорудою. Вода після удару не розлилася на прилеглі населені пункти, а пішла природним шляхом. Жодних підтоплень житлових кварталів, жодної гуманітарної кризи, пов’язаної безпосередньо з водою, не відбулося і відбутися не може.
Завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон пояснив,
що наразі найбільш імовірний сценарій — це локальна гідрологічна подія з гуманітарними наслідками, а не регіональна екологічна катастрофа рівня великого водосховища.
“Супутникові знімки затоплення прилеглих територій відсутні. Пройшло мало часу. Нічого не можна сказати, не оцінивши масштаб події“, каже Гапон.
Поки супутникові дані не підтверджують серйозного затоплення, говорити про екологічні чи гуманітарні наслідки регіонального рівня передчасно. Що відомо про підрив Каховської ГЕС
Російські загарбники захопили головну споруду Північно-Кримського каналу і Каховську ГЕС 24 лютого 2022 року. Каховська ГЕС розташована за 5 км від захопленої росіянами Нової Каховки. Забір води для розблокованого окупантами з початку вторгнення Північно-Кримського каналу проводиться саме в Каховському водосховищі.
Російські окупанти зруйнували Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Це стало чи не наймасштабнішим екологічним злочином. Після підриву греблі було затоплено близько 600 кілометрів квадратних території, зруйновано будинки. Загинули люди й тварини. Після руйнування дамби Каховської ГЕС до зони надзвичайної ситуації потрапили 180 населених пунктів Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей, у яких проживало майже 900 тисяч населення.
За даними поліції станом на 6 червня 2024 року внаслідок цієї техногенної катастрофи 33 людини загинули, ще 28 були поранені, серед них 5 поліцейських. Окрім того, 158 осіб тоді зникли безвісти, місце перебування 64 із них встановили.
На Херсонщині через руйнування Каховської дамби були затоплені нафтопереробні заводи, автозаправні станції, теплоелектростанції та різноманітні склади – сукупно 32 об’єкти.
“Рубрика” зібрала аргументи за і проти відновлення зруйнованого росіянами водосховища. Читайте докладніше у нашому матеріалі: “Чи потрібно відновлювати Каховське водосховище: зважуємо за та проти“.
