У ніч проти 8 травня одразу в кількох регіонах Росії зафіксували масштабну серію вибухів і атаку безпілотників, яка, за повідомленнями російських джерел і моніторингових каналів, охопила як столичний регіон, так і промислові об’єкти в глибині країни. Під ударом опинилися Москва, Ярославль і Ростов-на-Дону, де місцева влада та російські медіа повідомляють про пожежі, роботу ППО та руйнування на землі.
Перші повідомлення про рух безпілотників почали з’являтися ще ввечері 7 травня. У цей період російські служби авіаційного контролю запровадили тимчасові обмеження на роботу двох ключових московських аеропортів — Внуково та Домодєдово. Такі заходи в Росії традиційно застосовуються під час загрози повітряних атак, коли фіксується наближення невстановлених повітряних об’єктів або оголошується робота систем протиповітряної оборони.
Згодом мер Москви Сергій Собянін заявив про нібито збиття безпілотників, які прямували в бік столиці. За його словами, частину дронів було знищено ще на підльоті до міста. Вранці він повідомив, що загалом за ніч над Московським регіоном було збито 26 безпілотних літальних апаратів.
Водночас незалежного підтвердження цих даних немає, а російська сторона традиційно не уточнює, скільки дронів могли досягти цілей або спричинити наслідки.
Паралельно з подіями навколо Москви інформація про вибухи почала надходити з Ярославля, міста на північному сході від столиці. За повідомленнями місцевих жителів і моніторингових каналів, у районі промислової зони пролунала серія вибухів, після чого на території нафтопереробного заводу «Ярославнефтеоргсинтез» виникла пожежа. У мережі з’явилися відео, на яких видно густий чорний дим, що підіймається над підприємством.
Російські джерела не надають детальної інформації про масштаби пошкоджень, однак факт займання на промисловому об’єкті підтверджується низкою повідомлень. Водночас офіційно не уточнюється, чи було ураження заводу прямим ударом, чи займання сталося внаслідок падіння уламків.
Ще один епізод атаки зафіксували на півдні Росії, у районі Ростова-на-Дону. Там місцеві жителі повідомляли про серію гучних вибухів у нічний час, після яких у різних частинах міста та області почали надходити повідомлення про пожежі.
За попередніми даними, під удар міг потрапити один із промислових об’єктів — підприємство «Агропромзапчасть», однак ця інформація залишається непідтвердженою незалежними джерелами.
Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар заявив, що регіон нібито відбив комбіновану атаку безпілотників і ракет. Він наголосив, що жертв немає, але визнав наявність пошкоджень у кількох населених пунктах. Зокрема, йдеться про Ростов-на-Дону, Таганрог, Батайськ і М’ясниковський район, де фіксувалися руйнування внаслідок падіння уламків.
На тлі цих подій російське міністерство оборони заявило про масштабну роботу систем протиповітряної оборони. За його даними, загалом над територією Росії нібито було збито 264 безпілотники різних типів. При цьому офіційні зведення не містять інформації про кількість дронів, які могли досягти цілей або завдати шкоди інфраструктурі, що є типовою практикою для російських військових повідомлень у подібних ситуаціях.
Атаки відбуваються на тлі подальшого загострення інформаційного та військового протистояння між Україною та Росією. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про запровадження так званого «режиму тиші» з 6 травня,
підкреслюючи, що Київ готовий до зниження інтенсивності бойових дій у разі взаємності з боку Росії. Водночас українська сторона наголошувала, що попри оголошені ініціативи, російські війська продовжують обстріли та бойові дії.
Натомість у Росії напередодні було оголошено про одностороннє «перемир’я» на 8–9 травня, пов’язане з проведенням військових заходів у Москві. Російська сторона також супроводила це заявами про можливу «жорстку відповідь» у разі будь-яких атак або «провокацій», зокрема навіть погрозами щодо ударів по Києву у випадку зриву заходів.
На цьому тлі нічна атака дронів на глибокі регіони Росії, включно зі столичним, стала однією з найбільш масштабних за останній час, принаймні за офіційними російськими зведеннями. Водночас інформація про реальні масштаби руйнувань, ефективність ППО та точні наслідки ударів залишається суперечливою і значною мірою базується на даних російських офіційних структур та неперевірених відео з місця подій.
