Росіяни почали використовувати небезпечну модифікацію ударного дрона «Герань-2», оснащену авіаційною ракетою Р-60, у фрагментах якої українські правоохоронці зафіксували підвищений радіаційний фон. За даними Служби безпеки України, уламки ракети виявили після російської атаки на Чернігівщину в ніч проти 7 квітня 2026 року поблизу селища Камка.
Йдеться про фрагменти ракети Р-60 класу «повітря — повітря», яку російські війська встановили на модифікований ударний безпілотник «Герань-2». За інформацією СБУ, такі ракети ворог використовує не для ударів по землі, а для спроб ураження українських літаків і гелікоптерів, які перехоплюють російські дрони під час масованих атак.
Під час радіаційної розвідки біля уламків фахівці зафіксували рівень гамма-випромінювання 12 мкЗв/год. Це суттєво вище за типовий природний фон. Для порівняння, у Києві станом на 20 травня 2026 року один із показників радіаційного моніторингу становив 0,156 мкЗв/год, тобто в десятки разів менше за рівень, який виявили біля уламків російської ракети.
За попередніми даними, підвищений фон може бути пов’язаний із використанням збідненого урану в елементах ракети.
Водночас офіційно не повідомляється, яка саме модифікація Р-60 була знайдена на місці падіння. Це важлива деталь, адже інформація про наявність збідненого урану стосується не всіх варіантів цієї ракети.
Про те, що Росія адаптувала радянську авіаційну ракету Р-60 для встановлення на «Герань-2», Головне управління розвідки Міноборони України повідомляло ще у грудні 2025 року. Тоді в ГУР пояснювали, що головна мета такої модифікації — створити загрозу для української армійської та тактичної авіації, яка бере участь у перехопленні ворожих безпілотників.
На порталі War&Sanctions також опубліковані дані про російський БпЛА «Герань-2» серії «Э» з ракетою Р-60. У переліку компонентів згадуються іноземні деталі, зокрема електроніка виробництва компаній зі США, Китаю, Великої Британії та інших країн, що вкотре демонструє залежність російського ВПК від імпортних комплектуючих.
Фактично росіяни намагаються перетворити «Герань» із дрона-камікадзе на багатоцільову платформу. Якщо раніше ці БпЛА переважно використовували для ударів по енергетиці, житлових районах та цивільній інфраструктурі,
то тепер ворог намагається додати їм ще одну функцію — боротьбу з українською авіацією. Це може ускладнити роботу гелікоптерів і літаків, які знищують «Шахеди» та інші дрони під час нічних атак.
Окрему небезпеку становить те, що уламки таких ракет можуть залишатися потенційно шкідливими після падіння. Підвищений радіаційний фон не означає автоматично масштабну радіаційну катастрофу, однак контакт із такими уламками може бути небезпечним. Саме тому фахівці постійно наголошують: після падіння ракет або дронів цивільним не можна наближатися до уламків, торкатися їх, фотографувати зблизька чи намагатися самостійно переносити. У таких випадках потрібно повідомляти ДСНС, поліцію або місцеву військову адміністрацію.
Поява ракет Р-60 на «Геранях» також свідчить про зміну тактики російських атак. Ворог не лише збільшує кількість дронів, а й експериментує з їхнім оснащенням. У травні російська сторона також демонструвала нову ракету-дрон «Герань-5», яку аналітики описують як окремий тип дешевої крилатої ракети з дальністю до 1000 км і бойовою частиною близько 90 кг.
Таким чином, Росія намагається комбінувати різні типи повітряних цілей: класичні ударні БпЛА, реактивні дрони, крилаті ракети та модифіковані «Герані» з авіаційним озброєнням. Для України це означає зростання навантаження на систему ППО та потребу в ще більшій кількості засобів перехоплення.
Наразі СБУ продовжує встановлювати всі обставини застосування цієї зброї. Відомо, що уламки були виявлені після атаки на Чернігівщину, однак деталей щодо можливих постраждалих або наслідків саме цього епізоду офіційно не уточнювали.
