Нічна масована атака російських дронів і ракет перетворила на руїни Національний музей Чорнобиль у центрі столиці, залишивши по собі не лише зруйновані стіни, а й глибокий слід у пам’яті тих, хто присвятив життя збереженню правди про катастрофу 1986 року. У ніч проти 24 травня 2026 року Київ пережив одну з найпотужніших атак за останні місяці. Серія вибухів прокотилася районами міста, а в Шевченківському районі, де розташований Національний музей Чорнобиль, ударна хвиля завдала непоправної шкоди історичній будівлі. За словами голови Асоціації чорнобильських операторів Ярослава Ємельяненка, музейна споруда зазнала повного руйнування. Пам’ятка архітектури, що зберігала експонати, документи та свідчення про ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, перестала існувати як єдине ціле.
Хроніка руйнувань у столиці
Масована атака почалася близько 23:40 23 травня. Російські ударні дрони та крилаті ракети наближалися з кількох напрямків. Повітряні сили України повідомили про збиття більшості цілей, проте окремі боєприпаси все ж досягли мети.
У Шевченківському районі зафіксовано пряме влучання в музейну будівлю. Вибухова хвиля розбила вікна в сусідніх житлових будинках на відстані до 300 метрів. Мешканці скаржилися на сильний гуркіт і тремтіння підлоги.
За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок атаки загинули дві людини, 56 отримали поранення, серед них двоє дітей. Пожежі виникли в кількох районах: у Шевченківському горіли житлові будинки та торговельний центр «Квадрат», в Оболонському — гіпермаркет і багатоповерхівка. Рятувальники працювали всю ніч, ліквідовуючи наслідки.
Затримання мародера та реакція очевидців
Ярослав Ємельяненко зазначив, що в одній із пошкоджених квартир неподалік музею поліція затримала мародера. Чоловік намагався винести побутову техніку з квартири, де вибуховою хвилею повилітали вікна. Зловмисника передали правоохоронцям. «Важко, та головне, що всі живі. Злість тільки зростає. Поки живі, будемо мстити», — прокоментував ситуацію голова асоціації.
Місцеві жителі описували момент удару як «землетрус». Деякі згадували, що експозиція музею містила унікальні артефакти:
скафандри ліквідаторів, зразки ґрунту із зони відчуження, особисті щоденники працівників станції. Частина колекції, за попередніми даними, зберігалася в підвальних приміщеннях, однак доля цих експонатів наразі невідома.
Візит президента до місця трагедії
Вранці 24 травня до зруйнованого музею прибув президент України Володимир Зеленський. Разом із міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком він оглянув пошкодження. Глава держави провів коротку нараду з представниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій та місцевої влади, після чого залишив територію. За словами кореспондентів Суспільного, Зеленський не робив публічних заяв на місці, проте пізніше у своєму зверненні підкреслив, що атаки на цивільну інфраструктуру та культурні об’єкти є воєнними злочинами.
Паралелі з подіями 2022 року
Ярослав Ємельяненко звернув увагу на схожість відчуттів після руйнування музею з тими, що виникли у 2022 році, коли російські війська пошкодили об’єкти в Чорнобильській зоні відчуження. Тоді було зафіксовано пошкодження лабораторій та сховищ радіоактивних відходів. Тепер удар припав на символ пам’яті про ту трагедію — музей у Києві.
Міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО, вже висловили стурбованість. Представники організації нагадали, що Національний музей Чорнобиль мав статус пам’ятки національного значення. У 2023 році тут провели масштабну реконструкцію експозиції, додавши інтерактивні елементи та цифрові архіви свідчень очевидців.
Стан експонатів та плани на відновлення
За оперативними даними Міністерства культури, значна частина експонатів перебувала в основній залі та була пошкоджена. Деякі унікальні документи вдалося евакуювати ще у 2022 році до сховищ у західних областях. Проте основна колекція, що налічувала понад 7000 одиниць зберігання, зазнала серйозних втрат.
Уряд уже оголосив про створення робочої групи з відновлення музею. Планується не лише відбудова будівлі, а й створення цифрового архіву, доступного онлайн. Фахівці з Інституту історії Національної академії наук України пропонують перенести частину експозиції до Музею Голодомору або Національного музею історії України на період реконструкції.
Міжнародна реакція та правові наслідки
Міністерство закордонних справ України направило ноту протесту до ООН та Міжнародного кримінального суду.
У заяві наголошується, що атака на музей є черговим доказом цілеспрямованих ударів по культурній спадщині. Європейський парламент планує розглянути резолюцію щодо посилення санкцій проти осіб, відповідальних за обстріли цивільних об’єктів.
Аналітики з Інституту вивчення війни зазначають, що атака 24 травня стала частиною стратегії Росії щодо деморалізації українського суспільства через удари по символічних об’єктах. Подібні дії фіксувалися раніше в Одесі, Львові та Харкові.
Значення музею для суспільства
Національний музей Чорнобиль відкрили у 1992 році. За 34 роки його відвідали понад 4,5 мільйона осіб. Експозиція розповідала не лише про технічні аспекти аварії, а й про долі тисяч людей — ліквідаторів, евакуйованих, дітей, які народилися з наслідками опромінення. Багато експонатів були передані родинами загиблих.
Після руйнування активісти запустили онлайн-кампанію #SaveChornobylMuseum. Тисячі користувачів діляться спогадами про відвідування музею та закликають до міжнародної підтримки відбудови. Волонтери вже зібрали понад 2,3 мільйона гривень на термінову консервацію вцілілих експонатів. Джерела Суспільне
Київська міська військова адміністрація
Інститут вивчення війни
Міністерство культури та інформаційної політики України
ЮНЕСКО
