У ніч на 24 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по столиці від початку повномасштабного вторгнення. За даними Повітряних сил та української влади, по Україні випустили близько 90 ракет різних типів, серед яких 36 балістичних, а також майже 600 дронів. У Києві постраждали 86 людей, двоє загинули. Пошкодження зафіксували приблизно на пів сотні локацій — від житлових будинків до шкіл, торговельних центрів та адміністративних будівель.
Президент України Володимир Зеленський після атаки заявив: "Путін вже й слово "ура" не може нормально вимовити — шамкає, — а все ще своїми ракетами перемагає житлові будинки. Реально неадеквати".Поряд із розбитими фасадами стоять бабусі з квітами.
Вони продають букети просто біля місця прильоту.
Наче нагадують: життя тут не закінчилося.
Після однієї з наймасштабніших комбінованих атак на Київ Лук’янівка стала одним із головних символів цієї ночі. Російський удар пошкодив житлові будинки, ринок, метро та торговельний центр "Квадрат". Частина району досі всіяна уламками, а рятувальники продовжують розбирати завали.
Цієї ж ночі Росія завдала удару й по Київщині. За словами начальника управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, окупанти застосували балістичну ракету середньої дальності РС-26 "Рубіж", відому як "Орєшнік". Удар зафіксували у Білій Церкві. За інформацією Повітряних сил, ракету запустили з полігону Капустін Яр в Астраханській області РФ.
Читайте також: Україну сьогодні атакували балістичною ракетою "Орєшнік": що відомо
Над місцем удару на Лук’янівці чути сирени спецтехніки та гуркіт металу. Працівники ДСНС мовчки виносять уламки конструкцій. Люди навколо — теж переважно мовчать. Лише зрідка хтось витирає сльози або набирає когось телефоном зі словами: "Тут просто жах…"
Попри це, метро вже працює. Маршрутки їздять. Поряд відкриті кав’ярні та квіткові магазини. Київ, навіть після ночі з балістикою та сотнями дронів, намагається жити далі.
Біля пошкодженого району зустрічаємо Тетяну — кухарку одного із закладів поблизу. Говорити про пережите їй важко.
"Було дуже страшно, дуже гучно, дуже довго", — каже жінка й на кілька секунд замовкає. — "І не перший раз… Але це — найстрашніше".
Читайте також: Нічна атака на Київ: зруйновано музей "Чорнобиль", пошкоджено МЗС та історичні пам’ятки
Тетяна розповідає, що під час атаки перебувала в ресторані неподалік. Каже: після цієї ночі найбільше болить навіть не вибухова хвиля, а те, що район, який був звичним і живим, тепер нагадує руїну.
"Найстрашніше, що згорів ринок", — говорить вона. — "І будинки поблизу… Там мої друзі живуть".Поки ми говоримо, повз проходять люди з телефонами. Майже всі фотографують наслідки удару. Хтось знімає відео мовчки. Хтось плаче просто посеред вулиці.
Літня киянка Олена стоїть неподалік розбитої Лук’янівки й дивиться на район так, ніби не впізнає його.
"Минулі рази було страшно, але зараз — найбільше", — каже пенсіонерка. — "Кожного разу кажуть: це наймасштабніший обстріл. А потім стається ще більший".Вона згадує ніч вибухів у деталях: як лящали двері у квартирі, як люди сиділи в коридорах і майже до ранку не могли заснути.
"Це кошмар", — коротко каже жінка.Олена багато говорить про зруйнований Лук’янівський ринок. Для когось це просто торгові ряди, але для мешканців району — частина щоденного життя та історії Києва.
"Ринок — це історія", — додає поруч інший киянин, Анатолій. Він працює неподалік і прийшов подивитися на наслідки атаки. — "Я дивлюся на це й не вірю своїм очам".Чоловік говорить, що українці вже частково звикли до повітряних тривог, але не до такого масштабу руйнувань.
Читайте також: Атака на Київ: Кличко розповів про кількість постраждалих у лікарнях міста
"Бабусі знову торгують, як все нормально", — усміхається він сумно. — "Ну життя йде. Треба жити".Саме ці бабусі з квітами зараз, мабуть, найточніше описують Лук’янівку після удару.
Навколо — вибиті вікна, почорнілі фасади та скло під ногами. Але між цим стоять відра з півоніями, трояндами та ромашками.
За кілька метрів — зруйнований торговельний центр "Квадрат". Біля нього працівники, які ще вчора виходили сюди на зміну, сьогодні зі сльозами дивляться на понівечену будівлю.
Одна з працівниць ТРЦ каже: найбільше щастя, що всі залишилися живими.
Але після паузи тихо додає:
"Просто більше немає мого місця роботи".Біля станції метро чути гуркіт потягів. "Лук’янівська" вже відновила роботу, хоча один із виходів досі зачинений.
Люди заходять у метро майже буденно, ніби намагаються повернути місту звичний ритм.
Читайте також: Пошкоджені вестибюлі станцій метро "Лук'янівська" і "Хрещатик" відновили роботу
Студентка Єлизавета каже, що цей район для неї — частина щоденного життя.
"Тут мій інститут. Цією дорогою я їду щодня", — говорить дівчина. — "І коли бачиш це своїми очима — серце просто крається".Вона згадує людей, які під час атаки ховалися в метро.
"Я знаю, що там сипалася штукатурка. Людям було дуже страшно".За словами очевидців, уночі станція була переповнена. Люди сиділи на підлозі, обіймали дітей, читали новини й здригалися від кожного нового вибуху нагорі. Після одного з ударів зі стелі посипалася штукатурка, а в натовпі почалася паніка. Дехто плакав. Дехто просто мовчки дивився в одну точку.
І навіть після цього вже зранку Київ знову вийшов на роботу.
Читайте також: Шість редакцій медіа залишилися без офісів: у Києві через обстріл серйозно пошкоджено журналістську інфраструктуру
Поряд із місцем удару працюють кав’ярні. Баристи готують каву людям, які приходять дивитися на руйнування. Їздять маршрутки. Хтось поспішає у справах. Хтось обережно обходить уламки скла.
Лук’янівка сьогодні — це одночасно біль і впертість великого міста. Район, який пахне гаром. Район, де плачуть люди. Район, де продають квіти посеред руїн.
Район, який після однієї з найстрашніших ночей для столиці все одно прокинувся й продовжив жити.
