Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час зустрічі в Києві підтвердили незмінність курсу на майбутнє членство України в Північноатлантичному альянсі. Обидва політики наголосили, що рішення союзників щодо незворотності євроатлантичного шляху України залишається чинним, а співпраця між Києвом і НАТО продовжує поглиблюватися навіть попри відсутність повного консенсусу серед усіх держав-членів Альянсу.
Заяви прозвучали під час спільної пресконференції після засідання Ради Україна – НАТО, яке відбулося в українській столиці. Питання вступу України до Альянсу стало однією з центральних тем переговорів на тлі триваючої російсько-української війни та дискусій про майбутню архітектуру безпеки в Європі.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що рішення, ухвалене союзниками на ювілейному саміті Альянсу у 2024 році, залишається в силі. Тоді країни НАТО підтвердили, що Україна перебуває на незворотному шляху до членства, хоча конкретні терміни вступу визначені не були.
За словами Рютте, попри політичні дискусії щодо майбутнього розширення Альянсу,
практична інтеграція України вже триває. Він наголосив, що українські Збройні сили дедалі активніше переходять на стандарти НАТО, а співпраця між військовими структурами України та держав-членів стає все тіснішою.
Генсек Альянсу звернув увагу на те, що війна кардинально змінила підхід НАТО до багатьох аспектів сучасної безпеки. За його словами, Україна стала джерелом унікального бойового досвіду, який сьогодні вивчають армії країн-членів. Особливо це стосується використання безпілотних систем, боротьби з дронами, розвитку цифрових технологій на полі бою та адаптації до сучасних форм ведення війни.
Водночас Рютте підкреслив, що НАТО продовжує допомагати Україні у сферах, де Альянс має додаткові можливості та технологічні переваги. Йдеться про розвиток протиповітряної оборони, авіаційних спроможностей, логістики, підготовки особового складу та інтеграції оборонно-промислових комплексів.
Президент Володимир Зеленський заявив, що під час засідання Ради Україна – НАТО значна частина союзників відкрито висловила підтримку майбутньому членству України в Альянсі. За його словами,
більшість держав уже усвідомлюють стратегічне значення України для безпеки всього євроатлантичного простору.
Глава держави зазначив, що жодна з країн-учасниць не заявила про небажання бачити Україну в НАТО, хоча окремі партнери утрималися від публічних коментарів з цього питання. Разом із тим Зеленський визнав, що формальної одностайності поки що немає, а саме вона є необхідною умовою для ухвалення остаточного рішення про вступ.
Президент наголосив, що Україна вже фактично стала важливою частиною європейської системи безпеки. За його словами, українська армія сьогодні є однією з найсильніших на континенті та виконує роль щита, який стримує російську агресію не лише проти України, а й проти всієї Європи.
Особливий резонанс викликала заява Зеленського про те, що членство України в НАТО потрібне не лише Києву чи самому Альянсу, а навіть Росії. Президент пояснив, що довгострокова стабільність у регіоні можлива лише за наявності чітких гарантій безпеки та зрозумілих правил співіснування.
За його словами, відсутність України в НАТО може залишити підґрунтя для нових конфліктів у майбутньому,
тоді як членство держави в Альянсі стане важливим фактором стримування та передбачуваності. Президент натякнув, що навіть для Росії така модель могла б означати менші ризики нових військових зіткнень у перспективі.
За інформацією європейських дипломатичних джерел, одним із аргументів Києва є те, що вступ України до НАТО після завершення війни забезпечив би зрозумілу систему гарантій безпеки для всіх сторін та унеможливив би повторення масштабної війни в Європі. В українській владі вважають, що саме невизначеність безпекового статусу України в минулому стала одним із факторів, які Росія використовувала для виправдання своєї агресії.
Питання членства України в НАТО залишається предметом складних міжнародних дискусій. Раніше Марк Рютте визнавав, що частина союзників продовжує обережно ставитися до перспектив швидкого розширення Альянсу. Серед держав, які висловлювали застереження щодо термінів вступу України, називали Сполучені Штати, Німеччину, Угорщину та Словаччину.
Водночас навіть країни, які займають стриману позицію щодо політичного рішення про членство,
продовжують підтримувати Україну у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах. Саме тому співпраця між Києвом та Альянсом продовжує розширюватися незалежно від темпів політичного процесу.
На сьогодні Україна бере участь у багатьох програмах НАТО, а її оборонна система поступово інтегрується до євроатлантичних структур. Українські військові проходять навчання за стандартами Альянсу, отримують сучасне озброєння від союзників та активно співпрацюють із партнерами у сфері оборонних технологій.
Експерти зазначають, що повномасштабна війна суттєво змінила ставлення багатьох західних столиць до питання українського членства. Якщо раніше Україну розглядали переважно як партнера НАТО, то нині дедалі більше політиків і військових у країнах Альянсу говорять про неї як про майбутнього повноправного учасника системи колективної безпеки.
На тлі триваючої війни та зростання загроз у Європі питання вступу України до НАТО залишається одним із ключових елементів міжнародного порядку денного. Київ наполягає, що саме членство в Альянсі є найбільш надійною гарантією безпеки після завершення бойових дій, тоді як союзники продовжують шукати політичний консенсус щодо майбутнього рішення.
