У ніч проти 7 червня російські війська здійснили атаку безпілотником по об’єкту критичної ядерної інфраструктури України — Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), розташованому на території Чорнобильської зони відчуження в Київській області. Про інцидент повідомила пресслужба НАЕК «Енергоатом», уточнивши, що удар стався приблизно о 02:10 ночі.
За даними компанії, внаслідок атаки було пошкоджено будівлю приймання контейнерів, яка є частиною технологічного комплексу сховища. Саме в цій споруді відбуваються операції з обробки та підготовки контейнерів із відпрацьованим ядерним паливом, однак у момент удару безпосереднього зберігання ядерного матеріалу в ній не здійснювалося. Це дозволило уникнути ризику фізичного пошкодження контейнерів із радіоактивним вмістом.
Після влучання на території об’єкта виникла пожежа. Осередок загоряння, за попередніми оцінками, охопив площу близько 40 квадратних метрів. Вогонь швидко поширювався по конструкціях будівлі, однак завдяки оперативному реагуванню пожежно-рятувальних підрозділів його вдалося локалізувати та повністю ліквідувати.
У «Енергоатомі» наголосили, що пожежа не зачепила критичні елементи інфраструктури сховища і не призвела до порушення його основних функцій.
Одразу після ліквідації займання було проведено первинний радіаційний контроль території. За офіційними даними, радіаційний стан на майданчику ЦСВЯП залишається стабільним і не перевищує природних фонових значень. Жодних ознак витоку радіоактивних речовин або поширення небезпечних матеріалів за межі об’єкта не зафіксовано. Моніторинг ситуації здійснюється у безперервному режимі із залученням спеціалізованих служб.
Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива є одним із ключових елементів української ядерної енергетичної системи. Воно призначене для довгострокового безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива, яке надходить з українських атомних електростанцій. Реалізація цього проєкту дозволила Україні зменшити залежність від зовнішніх послуг з вивезення та переробки ядерного палива, зокрема від інфраструктури за межами держави.
Об’єкт розташований у Чорнобильській зоні відчуження, яка після аварії на ЧАЕС залишається територією з особливим режимом доступу та контролю.
Сховище побудоване із застосуванням сучасних технологій безпеки, включно з багаторівневими системами захисту, які мають запобігати будь-якому впливу зовнішніх факторів на ядерні матеріали протягом десятиліть експлуатації.
Атака на об’єкт такого типу викликає особливу стурбованість, оскільки навіть непрямі пошкодження інфраструктури, що пов’язана з поводженням із ядерним паливом, розглядаються міжнародними експертами як потенційний ризик для ядерної безпеки. Хоча у цьому випадку не було зафіксовано витоку радіації або пошкодження контейнерів із відпрацьованим паливом, сам факт удару по ядерному об’єкту під час бойових дій створює додаткову напругу навколо питання захисту критичної інфраструктури.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Україна неодноразово заявляла про загрози для своїх ядерних об’єктів. Найбільш небезпечною ситуацією залишається окупація Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під контролем російських військ і регулярно опиняється в центрі міжнародної уваги. Міжнародне агентство з атомної енергії неодноразово закликало всі сторони уникати будь-яких дій,
які можуть поставити під ризик ядерну безпеку в регіоні.
Паралельно з атакою на Чорнобильську зону тієї ж ночі російські війська завдали ударів по Запоріжжю. Внаслідок обстрілів у місті виникли пожежі, а частина районів залишилася без електропостачання. Таким чином енергетична інфраструктура та об’єкти підвищеної небезпеки знову опинилися серед ключових цілей атак.
Фахівці зазначають, що подібні удари мають комплексні наслідки, які виходять за межі безпосередніх фізичних руйнувань. Вони створюють додаткове навантаження на системи безпеки, ускладнюють роботу енергетичної галузі та підвищують рівень загальної тривожності серед населення. Особливо чутливими є атаки поблизу ядерних об’єктів, де навіть мінімальні пошкодження можуть потребувати тривалих перевірок і спеціальних заходів реагування.
Попри інцидент, українська сторона наголошує, що ситуація на території Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива залишається повністю контрольованою. Усі системи безпеки продовжують працювати у штатному режимі, а рівень радіації не зазнав змін. Водночас сам факт атаки вкотре підкреслює вразливість критичної інфраструктури під час війни та необхідність посиленого міжнародного контролю за дотриманням норм ядерної безпеки.
