У ніч на 7 червня 2026 року українські безпілотники завдали точкових ударів по центральній частині Чонгарського мосту, що з’єднує окуповану Херсонщину з Кримом. Супутникові знімки Planet Labs, оприлюднені проєктом «Схеми», чітко показують темні плями руйнувань та понтонну переправу, яку росіяни розгорнули поруч. Цей інцидент вкотре підкреслює вразливість логістичних артерій російських військ на півдні. Міст, що слугував ключовим маршрутом постачання для угруповання РФ, зазнав пошкоджень, які змусили окупантів перекрити рух уже 7 червня. Аналітики зазначають, що такі удари не лише порушують постачання боєприпасів і техніки, а й змушують ворога витрачати ресурси на альтернативні переправи.
Супутникові докази та технічні деталі ураження
Знімки високої роздільної здатності, отримані 8 червня, демонструють кілька зон затемнення в центральній частині мостового полотна. Фахівці з дистанційного зондування Землі оцінюють, що пошкодження зачепили опорні конструкції та дорожнє покриття. Поруч із мостом чітко видно понтонну переправу завдовжки близько 300 метрів, яку росіяни розгорнули ще в червні 2023 року і з того часу періодично маскували під конструкціями мосту.
За даними спільноти відкритих джерел, понтонні елементи належать до інженерних підрозділів Чорноморського флоту РФ. Їхня поява за три роки до нинішніх ударів свідчить про системну підготовку до можливих атак на стаціонарні об’єкти. У 2024–2025 роках переправу неодноразово фіксували в розібраному стані, однак у травні 2026 року її знову зібрали та замаскували.
Роль українських підрозділів та новітні технології
475-й окремий штурмовий полк Сухопутних військ ЗСУ спільно з пілотами 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла застосували дрони виробництва Fire Point та апарати типу «Бегемот». Ці системи здатні нести бойові частини вагою до 50 кілограмів і долати відстань понад 300 кілометрів. Удар у ніч на 7 червня став результатом тривалого моніторингу логістичних потоків противника.
9 червня міст атакували повторно. Хоча свіжих супутникових знімків на момент публікації ще не оприлюднили, військові джерела підтверджують, що пошкодження суттєво ускладнили рух важкої техніки. Російські Telegram-канали визнали тимчасове закриття переправи та перекидання вантажів через альтернативні маршрути,
зокрема через Керченський міст і поромні переправи в районі Керчі.
Логістичні наслідки для російського угруповання
Чонгарський міст забезпечував до 40 % сухопутних поставок для військ РФ у Херсонській та Запорізькій областях. Після пошкоджень середньодобовий обсяг вантажів упав із 1200 до менш ніж 400 тонн. Це змусило командування перекидати додаткові інженерні підрозділи та витрачати дефіцитні понтонні парки.
Аналітики з Інституту вивчення війни зауважують, що подібні удари по логістиці створюють ефект ланцюгової реакції: затримки з доставкою боєприпасів призводять до зниження інтенсивності артилерійських обстрілів, а нестача пального обмежує маневри бронетехніки. У травні 2026 року українські сили вже уразили 36 об’єктів логістики противника, серед яких командні пункти та склади пального.
Історичний контекст та підготовка росіян
Ще влітку 2023 року, після перших успішних ударів по Кримському мосту, російські військові почали активно розбудовувати альтернативні переправи. Поява понтонної конструкції біля Чонгара в червні 2023 року стала частиною масштабної програми захисту логістичних вузлів.
Проте приховування елементів під мостом не врятувало від точкових ударів дронів-камікадзе.
У 2025 році окупанти провели ремонтні роботи на мосту, посиливши опори металевими конструкціями. Однак супутникові знімки показують, що ці заходи виявилися недостатніми проти сучасних українських безпілотних систем.
Міжнародна реакція та стратегічне значення
Удари по Чонгарському мосту привернули увагу західних ЗМІ. Видання The New York Times та Reuters опублікували матеріали з посиланням на супутникові дані, підкреслюючи ефективність української стратегії виснаження логістики противника. Європейські аналітики вважають, що систематичні атаки на транспортні артерії можуть суттєво вплинути на здатність РФ утримувати позиції на півдні України.
Україна продовжує вдосконалювати тактику застосування дронів дальнього радіусу дії. Розробки компаній Fire Point та інших вітчизняних виробників дозволяють завдавати ударів на глибину до 500 кілометрів без залучення пілотованої авіації, що знижує ризики для особового складу.
Майбутні сценарії та виклики
Попри пошкодження, росіяни не припиняють спроб відновити рух. За оперативними даними, вони планують розгорнути додаткові понтонні переправи та посилити протиповітряну оборону в районі мосту. Водночас українські сили продовжують моніторинг і пошук нових цілей у логістичному ланцюгу противника.
Експерти прогнозують, що в найближчі місяці удари по транспортних об’єктах на окупованих територіях лише посилюватимуться. Це пов’язано як із вдосконаленням українських технологій, так і з необхідністю обмежити можливості РФ для перегрупування військ перед можливими наступальними операціями. Джерела Цензор.НЕТ
Проєкт «Схеми» (Радіо Свобода)
Інститут вивчення війни
Повідомлення 475-го окремого штурмового полку ЗСУ
Reuters
