На п’ятому році повномасштабної війни навряд чи українців може здивувати ницість і підступність московських варварів. Проте в ніч на 15 червня 2026 року сталося те, чого, здавалося би, взагалі не могло бути. У вогні опинилася велика православна святиня, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — головний храм Києво-Печерської Лаври, легендарний Успенський собор, закладений ще в XI столітті.
У такий момент спадає на думку, що московити повторюють свої злочини із моторошною точністю. Адже у ХХ столітті Лавра вже переживала сумні часи, коли у 1941 році під час німецько-радянської війни собор перетворили на руїни. Лише за часів незалежності України він знову був відновлений.
Щоби нагадати про тяглість традицій московського варварства, The Page переказує драматичну історію Успенського собору в останнє сторіччя.
Як радянська влада зруйнувала Успенський собор й переклала відповідальність на окупантів
Майже шістдесят років — з 1941-го по 2000-й — у самому центрі Києво-Печерської Лаври височіли руїни. Понівечені рештки величних стін десятиріччями лежали просто неба. На фрагментах східної стіни,
що збереглася, марніли від дощів стародавні фрески, а лики святих дивилися в київське небо немов із німим докором за показову байдужість до долі пам’ятки.
Офіційна радянська пропаганда десятиліттями переказувала єдину зручну для себе версію: київську святиню підірвали німецькі окупанти. Проте кияни завжди знали правду. Навіть у радянські часи передавали з вуст в уста, що собор знищили радянські диверсанти за наказом з москви.
Сталося це 3 листопада 1941 року, через два місяці після того, як нацисти увійшли до Києва. Лавру в той день сколихнув колосальний вибух, від якого у повітря злетів головний храм монастиря — Успенський собор. Уламки унікальних мозаїк, фресок, стародавньої плінфи та ошатного барокового оздоблення засипали територію монастиря. Після вибуху почалася масштабна пожежа. Велика Лаврська дзвіниця дивом встояла серед цього пекла.
Відомо, що за кілька годин до катастрофи собор відвідала верхівка німецької окупаційної адміністрації разом із словацьким диктатором Йозефом Тісо. Радянська міна уповільненої дії мала ліквідувати високих гостей, але спрацювала із запізненням.
Проте, того дня вибух забрав життя близько 300 німецьких солдатів та не встановлену кількість цивільних киян.
Український режисер та письменник Олександр Довженко у своєму «Щоденнику» залишив наступну згадку про цю трагедію, яка спростовує радянські наративи.«Потім я розпитав ще багатьох людей і довідався, що не німці знищили центр нашої знівеченої столиці, а ми самі. Наші дурники перевиконали програму завдань і на сей раз, зоставшись вірними своєму стилю безбатченків дурноголових і геростратів. Се ми налякали німців, висадивши в повітря кілька десятків фαшиcτських офіцерів разом з нашими обивателями, що не бралися, звичайно, в розрахунок. Але я про се нікому в житті не скажу, бо належить говорити, що поруйнували наш прекрасний милий Київ фαшиcτські недолюдки. І що Лавру, святиню всієї Русі, висадили в повітря теж вони», — писав Довженко.
На жаль, слідом за руйнуванням ішло мародерство, й те, що недоробила вибухівка, довершили кирки та лопати. Адже київську святиню в ті лихі часи буквально розбирали на будівельні матеріали.«Головні винуватці цього варварства — це тоталітарні режими,
які існували у той час у Німеччині та Радянському Союзі, та їхні очільники, — зазначає український історик, дослідник Лаври Роман Качан у своїй статті, що увійшла до збірки «Києво-Печерська Лавра у часи Другої світової війни». — Одні безпосередньо віддавали злочинні накази (згадаймо горезвісний наказ фельдмаршала В. фон Райхенау про те, що «никакие исторические или художественные ценности на Востоке не имеют значения»), інші виховали ціле покоління людей, які сприймали пам’ятки старовини, особливо церковної, як непотрібний та шкідливий мотлох; і не випадково серед киян у 20-х рр. минулого століття побутував красномовний вислів: «Лавра – это естественное месторождение искусственного кирпича».
Відбудова стін та окупація душ: що відбувалося у Лаврі після розвалу СРСР
Лише за часів незалежності України Успенський собор, немов Фенікс, постав із попелу. У 1995 році президент України Леонід Кучма підписав указ про його відбудову. Проте паралельно відбувався інший загрозливий процес. Ще у 1988 році радянська влада передала перші споруди Лаври в користування російській православній церкві.
Після 1991 року її українська філія — УПЦ Московського патріархату — почала стрімко розширювати свій вплив. Отже, коли постало питання про відбудову зруйнованого собору, право здійснювати богослужіння у відродженій святині передали саме УПЦ МП.
Відбудова, що тривала протягом 1999–2000 років, є шедевром українського реставраційного мистецтва. Адже у відтворену будівлю вдалося інтегрувати історичні стіни, що збереглися. Саме вони стали для реставраторів відправною точкою та зразком.
Над проєктом працював величезний колектив корпорації «Укрреставрація» під керівництвом головного архітектора О. Граужіса, концепцію інтер'єру розробляв Р. Могитич («Укрзахідпроектреставрація»), а розписи відтворювали під наглядом Н. Сліпченка.
Для розуміння масштабу реставраційних робіт наведемо найбільш показові цифри:
- 2 025 кв. м становить загальна площа забудови собору;
- 51,7 м сягає висота храму разом із центральним хрестом, що відповідає сучасному 17–18-поверховому житловому будинку;
- 120–170 см налічує відтворена історична товщина стін із цегли-плінфи, яку виготовляли за давніми технологіями в Києві та Івано-Франківську;
- 186 композицій включають розписи фасадів у стилі українського бароко;
- 362 гіпсові розетки з головками янголів прикрашають барабани та карнизи собору;
- 21 метр (6-7 поверхів) сягає висота п'ятиярусного іконостаса, вирізьбленого з липи за малюнками академіка Ф. Солнцева;
- 5 кг сусального золота витратили на позолоту іконостасу;
- 93 ікони написали для іконостасу львівські майстри;
- 8,514 кг золота пішло на оздоблення бань, хрестів й рипід храму;
- 600 кг важить головне панікадило з міді та латуні, вкрите сріблом та золотом.
Проте паралельно з відновленням стін відбувалася ідеологічна експансія «руського миру». Перетворення Лаври на його форпост в Україні досягло апогею за часів президентства Віктора Януковича. Тоді, у 2013 році, Успенський собор відвідав путін, й такі візити активно використовували для пропаганди «єдності братніх народів».
Варто додати, що станом на 2013 рік УПЦ МП передали понад 50% усіх площ Києво-Печерської Лаври. Значну частину з них віддали в безоплатне та безстрокове користування, формально залишаючи майно у держвласності на балансі заповідника.
Надалі це спрацювало наче міна уповільненої дії.
Прокльони замість молитов: «Паша Мерседес» як символ «руського миру» в Лаврі
Новітня історія Лаври не була б повною без згадки про її одіозного багаторічного очільника — митрополита Павла (Лебедя), якого через відверту пристрасть до елітних авто частіше називали «Пашею Мерседесом». Він очолював монастир з 1994 року.
Митрополит Павло за два десятиліття свого перебування на посаді запам’ятався зневагою до української культури, нападами на журналістів та відкритим цькуванням музейників і працівників заповідника. Останні згадують, що «Паша Мерседес» буквально сипав прокльонами на їхню адресу. Та й сам митрополит публічно стверджував, що його особисті прокльони мають страшну, смертельну силу.
«У нас були дуже відкриті дебати, я сказав, що помруть, якщо не підуть. І в цей день три людини померли. Після цього вони написали відкритий лист-скаргу на мене блаженнішому митрополиту Володимиру. Я бачу, що у блаженнішого йдуть іскри з очей. Це я ніжно так кажу. І він мені сказав, що ви собі дозволяєте, ви прокляли музейників.
Я повертаюся і кажу: «До вечора всі помрете. В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа». Ну, правда, ще один чоловік помер», — відкрито хизувався «Паша Мерседес» перед камерами.
Коли Служба безпеки України під час повномасштабного вторгнення взялася за діяльність митрополита, в Україні оприлюднили записи його телефонних розмов, де «Паша Мерседес» радіє тимчасовій окупації Херсона та стверджує, що на заході нашої країни «Україною ніхто не дихає — там Польща й Угорщина».
За виправдовування російської агресії та розпалювання ворожнечі одіозний митрополит отримав підозру та опинився під домашнім арештом. Згодом він вийшов під заставу в 33 млн грн.
Як із Лаври під час війни виганяли «руський мир»
Очищення Лаври від московського впливу активізували наприкінці 2022 року. Після обшуків СБУ, під час яких у монастирі знайшли проросійську літературу, триколори, російські паспорти та навіть зброю, заповідник вирішив розірвати договори оренди з УПЦ МП. З 1 січня 2023 року Успенський та Трапезний собори повернулися в користування держави, а згодом ПЦУ розпочала проводити там богослужіння українською мовою.
Процес виселення супроводжувався штурханиною, провокаціями та новими потоками прокльонів від Павла Лебедя. У березні 2023 року він записав відеозвернення, адресоване безпосередньо президенту України Володимиру Зеленському та його команді: «Кажу вам, пане президент, і всій вашій сворі, що сльози наші не впадуть на землю, вони всі впадуть вам на голову. Ви думаєте, що увійшовши у владу на наших спинах, ви можете так поступати? Господь не простить ні вам, ні вашій родині! Горе вам, бійтеся!»
Ба більше, «Паша Мерседес» навіть заявляв: «не поїду з України, поки останнього із вас не похороню». Вочевидь, він мав на увазі представників чинної української влади або взагалі дивився ще ширше на кожного свідомого українця.
Проте попри біснування й погрози сьогодні в Лаврі лунає молитва українською мовою за наших воїнів.
Чи була атака на Лавру 15 червня випадковістю?
Тепер, коли ми нагадали хронологію подій навколо Успенського собору, стає очевидно, що в ніч на 15 червня російські терористи красномовно підтвердили статус спадкоємців радянських безбожників.
Внаслідок нічного обстрілу Києва руйнувань зазнав Успенський собор та інші об’єкти Києво-Печерської Лаври. Постраждала також сусідня будівля Мистецького Арсеналу.
На території Лаври спалахнула пожежа, яку оперативно загасили підрозділи ДСНС. Місце трагедії вже відвідав президент Зеленський.«Підтверджено, що два російські дрони цілеспрямовано атакували ту частину міста, де розташовані Лавра та Мистецький Арсенал», — наголосив президент.
Поки постраждала Лавра залишається закритою для відвідувачів. Тим часом до її реставрації може долучитися кожен українець. «ПриватБанк» відкрив спеціальний благодійний Конверт для збору коштів на відновлення Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
