У ніч на 4 липня Сили оборони України провели чергову далекобійну операцію на території Росії, завдавши удару по одному з ключових об’єктів паливної інфраструктури поблизу Санкт-Петербурга. Під атаку потрапив Петербурзький нафтовий термінал — стратегічний логістичний вузол, через який здійснюється експорт російських нафтопродуктів до десятків країн світу. Після влучань на території підприємства виникла масштабна пожежа, а густий дим було видно за кілька кілометрів від місця займання.
Про успішне виконання бойового завдання повідомив президент України Володимир Зеленський у своємуTelegram, а також підтвердили у пресслужбі Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Президент наголосив, що українські далекобійні засоби ураження вкотре досягли своєї цілі, завдавши удару по об’єкту, який безпосередньо забезпечує фінансування російської війни проти України.
«Цієї ночі наші українські далекобійні санкції проти Росії за цю війну спрацювали поблизу Петербурга. Сили оборони України уразили портову нафтову інфраструктуру, що заробляє гроші для російської війни», — заявив Зеленський.
Глава держави також повідомив, що цієї ж ночі було завдано удару по порту у Кронштадті. За його словами, цей об’єкт має важливе військове значення для Російської Федерації.
Президент окремо звернув увагу на дальність проведеної операції. Відстань від державного кордону України до району ураження перевищує 850 кілометрів, що демонструє подальше розширення можливостей українських далекобійних ударних систем.
У Силах спеціальних операцій уточнили, що по нафтовому терміналу влучили кілька ударних безпілотників.
Унаслідок атаки на території підприємства виникла сильна пожежа.
За даними українських військових, займання охопило об’єкти портової нафтової інфраструктури, які використовуються для зберігання та перевалки нафтопродуктів.
Офіційна російська влада наразі не повідомила про характер пошкоджень, однак численні відеозаписи, які з’явилися в соціальних мережах, свідчать про масштабне загоряння.
На оприлюднених кадрах видно потужні осередки вогню, густий чорний дим та роботу пожежних підрозділів.
За словами очевидців, після перших вибухів у районі терміналу ще тривалий час було чути детонацію.
Петербурзький нафтовий термінал є одним із найбільших об’єктів такого типу на Балтійському узбережжі Росії.
Він виконує роль ключового логістичного вузла для експорту російських нафтопродуктів морським шляхом.
Через цей термінал проходять великі обсяги дизельного пального, бензину, мазуту, авіаційного пального та інших продуктів переробки нафти.
Звідси танкери регулярно вирушають до країн Африки, Близького Сходу, Південної Америки та Азії.
Експорт нафтопродуктів залишається одним із найважливіших джерел валютних надходжень для російського бюджету.
Саме ці кошти використовуються Кремлем для фінансування військової промисловості, виробництва озброєння, закупівлі боєприпасів, виплат військовослужбовцям та забезпечення ведення бойових дій проти України.
Українська сторона неодноразово наголошувала, що подібні об’єкти є законними військовими цілями, оскільки вони безпосередньо забезпечують економічний потенціал російської агресії.
Окрім нафтового терміналу, під удар потрапив порт у Кронштадті.
Кронштадт є одним із найважливіших військово-морських центрів Росії.
Місто розташоване на острові Котлін у Фінській затоці та історично є головною базою Балтійського флоту РФ.
Саме тут дислокуються бойові кораблі, допоміжні судна, ремонтні підприємства, склади матеріально-технічного забезпечення, а також інші військові об’єкти.
Українська сторона не уточнює, які саме об’єкти було уражено в Кронштадті, однак зазначає, що порт має важливе військове значення.
У ніч на 4 липня жителі Санкт-Петербурга масово повідомляли про вибухи в різних районах міста.
У соціальних мережах швидко почали з’являтися відео зі спалахами в небі, звуками роботи систем протиповітряної оборони та великими осередками пожеж.
Російські Telegram-канали писали про атаку безпілотників на район нафтового терміналу, а також про вибухи біля портової інфраструктури.
Деякі очевидці повідомляли, що перед вибухами було чути характерний звук польоту безпілотників.
На тлі атаки губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив про введення режиму небезпеки через загрозу застосування безпілотників.
За його словами, сили протиповітряної оборони були приведені у стан підвищеної готовності.
Водночас офіційна влада традиційно не надала детальної інформації щодо масштабів пошкоджень або кількості влучань.
Російські державні медіа також обмежилися короткими повідомленнями про атаку дронів.
Останніми місяцями Україна значно активізувала кампанію із завдання ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії.
Під ударами регулярно опиняються нафтопереробні заводи, нафтобази, склади пального, підприємства оборонно-промислового комплексу, військові аеродроми, логістичні центри, склади боєприпасів та інші стратегічні об’єкти.
Основною метою таких операцій є зменшення економічного потенціалу Росії, порушення логістики забезпечення російської армії та скорочення фінансових ресурсів, які Кремль використовує для продовження війни.
Особливу увагу українські військові приділяють саме нафтовій інфраструктурі.
Нафта та нафтопродукти залишаються головною статтею російського експорту та одним із найбільших джерел доходів федерального бюджету.
Попри міжнародні санкції, Росія продовжує активно експортувати паливо через морські порти, зокрема на Балтійському морі.
Саме тому удари по портовій нафтовій інфраструктурі можуть не лише створювати тимчасові логістичні проблеми, а й негативно впливати на експортні можливості країни-агресора.
Водночас удари по Кронштадту демонструють прагнення України уражати не лише економічні, а й військово-морські об’єкти Росії.
Балтійський флот відіграє важливу роль у забезпеченні військової присутності РФ у Балтійському регіоні та виконує низку логістичних і навчальних функцій.
Хоча він не бере безпосередньої участі у бойових діях проти України так активно, як Чорноморський флот, його інфраструктура залишається важливою складовою військового потенціалу Росії.
Останні атаки також свідчать про постійне вдосконалення українських далекобійних безпілотних систем.
Якщо раніше основними цілями були прикордонні регіони Росії, то нині українські безпілотники регулярно долають сотні кілометрів та досягають стратегічних об’єктів у глибокому тилу країни-агресора.
Це змушує російське військове командування перекидати додаткові сили протиповітряної оборони до великих міст і промислових центрів, розосереджувати комплекси ППО та витрачати значні ресурси на захист критичної інфраструктури.
Водночас українська сторона наголошує, що всі удари завдаються виключно по військових або стратегічних об’єктах, які забезпечують ведення війни проти України або фінансують російську військову машину. За оцінками українського військового керівництва, системне ураження таких цілей є одним із ключових елементів стратегії зі зниження бойового потенціалу Росії та послаблення її спроможності продовжувати повномасштабну агресію.
