Йдуть фактично всліпу, пікірують штопором на швидкості 170 кілометрів на годину – це нова тактика російських пілотів БПЛА на Херсонщині, розповідають українські військові. Щойно російські ударні дрони долають лінію зіткнення, вони стрімголов летять вниз. При такій швидкості ЗСУ не може наздогнати дрон та збити його. Але, як зазначають морпіхи 34-ї бригади, така тактика армії РФ є нерезультативною, адже вони не можуть влучити в ціль. Натомість наносять хаотичні удари по місту та цивільній інфраструктурі.
Якщо раніше Херсонська ОВА фіксувала до 400 атак за добу на місто та область, то тепер ця кількість зросла вдвічі. Армія РФ, кажуть, використовує дрони на оптоволокні, які летять на 50 кілометрів вглиб, їх неможливо виявити детектором та проти них не працює РЕБ.
- Як Херсон протистоїть щоденним атакам?
- Чи допоможуть антидронові сітки захистити містян?
- Та завдяки чому зменшилась кількість артилерійських обстрілів міста?
Кожні кілька хвилин на Херсон летять російські дрони. Морпіхи слідкують за перехопленням їхнього відеосигналу.
На екрані екіпаж 34-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ бачить те, що бачить російський пілот БПЛА.
Шифрують, закривають екран, щоб ми не могли вирахувати їх
«Гопри»
«Це перехоплення. Ми бачимо, як ворог залітає до нас. Цими перехопленнями працює і РЕБ. FPV зараз придавили, має десь впасти без влучання в заплановану ціль. Зазвичай отак залітає за день не менше ніж 100 – це точно. Ось інша йде ворожа. Це з напрямку на Антонівку. Це іще одна перебиває, теж на Антонівку. Як птахи. Одна за одною, одна за одною заходять», – каже «Шкіпер» командир екіпажу перехоплювачів 34-ї ОБрМП ВМС ЗСУ.
Екіпаж дронів-перехоплювачів 34-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ передусім полює на ударні крила противника та розвідувальні дрони:«Молнії», Zala, «Орлани», Supercam. Пілот на позивний «Шкіпер» в небі над Херсоном вистежує російську «Молнію». Анатолій на позивний «Гопри» його коригує. Російські екіпажі БПЛА спеціально шифрують відеосигнал та йдуть буквально всліпу, каже морпіх. Щоби під час перехоплення українським військовим було складно вирахувати маршрут та збити дрон противника.
«Ні вони не бачать, ні ми не бачимо»«Вони звужують екран і тільки бачать шматок неба, і все. Ні вони не бачать, куди вона зараз летить, ні ми не бачимо. Шифрують, закривають екран, щоб ми не могли вирахувати їх», – додає «Гопри», військовослужбовець екіпажу перехоплювачів 34-ї ОБрМП ВМС ЗСУ.
«Шкіпер», командир екіпажу перехоплювачів 34-ї ОБрМП ВМС ЗСУРосійські пілоти, окрім цього, почали використовувати іще одну тактику: дрон набирає максимальну швидкість понад 170 кілометрів на годину та стрімголов падає вниз. Наздогнати їх тоді FPV-перехоплювачами неможливо. За словами морпіхів, більшість з російських дронів в цьому випадку не влучає в цілі, а потрапляє, зокрема, в цивільні об’єкти.
«Швидкість дуже велика. Він як підходить до нашої лінії зіткнення, вони викладаються на всі 100%, газу дають і заходять, як пікірують штопором. Ми не можемо їх наздогнати так, і вони влучити не можуть. Вони цим якось користуються, але ефективність 50 на 50 у них», – додає «Шкіпер».
Хочуть відрізати Херсон від загальної логістики
«Шкіпер»
«Молнії» в районі Херсону противник активно почав застосовувати ще восени 2025-го,
каже «Шкіпер». Ці дрони-камікадзе російська армія використовує для атак та мінування, а також для доставки провізії.
«Вони використовують «Молнію», як і доставку для себе. Логістику наші суміжники перебили, автомобілі не можуть заїхати до їхніх позицій, вони «Молніями» доставляють тушонку. Бензин, продукти вони на «Молніях» доставляють. Коли залітають в нашу зону, вони протитанкові міни на собі несуть. Вони ще носять за собою контейнери, йдуть по трасі і скидають такі міни, як «пряник», як вони кажуть на них. Мінують саму дорогу, то вони «лєпєстками» кейси носили, вздовж усієї дороги проходять, розсипають, щоб зашкодити навіть цивільному транспорту, під колеса кидають, заміновують місцевість нашу. Вже до Киселівки вони дістають, до Посад-Покровського, мінуть трасу Миколаїв-Херсон, щоб не було сюди доставки, хочуть відрізати Херсон від загальної логістики», – пояснює морпіх.
Антидронові сітки
Комунальні служби роблять антидронові коридори на дорогах в ХерсоніХерсон все більше затягують антидроновими сітками, адже кількість дронів, випущених в бік міста лише зростає.
Якщо раніше в середньому в бік міста та області за добу російські війська випускали близько 400 дронів, то зараз їхня кількість може доходити до 800.
У травні нинішнього року уряд України виділив 96 мільйонів гривень на облаштування сіткових коридорів на пріоритетних автошляхах міста та області. Це має допомогти захистити Херсонщину від постійних атак безпілотників та вберегти життя людей, запевняють у військовій адміністрації. За їхніми даними, в місті та області за день в середньому отримують поранення 15 цивільних. За місяць – орієнтовно до 400 поранених людей. 10% з цієї кількості – загиблі.
Заступник голови Херсонської ОВА Олександр Толоконніков каже, якщо за добу вони зафіксували майже 850 дронових атак по області та місту, то 95% безпілотників противника ЗСУ вдається знищити.
І що ж робити, як не виходити на вулицю, уявіть, в хаті висидіти 24 години
Людмила
«Загалом було збито 780, тобто 70 дронів все ж таки долетіли і нанесли якесь ураження, а всі інші були подавлені нашими Силами оборони. Просто можна уявити, якби не було Сил оборони, які нас тут захищають,
що було б тоді, якийсь жах був би», – зауважує він.
Проте антидронові сітки рятують не завжди. Російські пілоти примудряються залітати і під них. Так один із дронів атакував автомобіль, який їхав в Дніпровському районі міста. Водій отримав поранення. Дніпровський район – це так звана «червона зона». Російські війська відкрито заявили, що будь-який рух тут вони вважатимуть своєю «законною ціллю». Як атакують громадський транспорт, швидкі, цивільні авто та перехожих вони публікують у своїх телеграм-каналах.
Населені пункти в прибережній зоні та місто Херсон має статус зони активних бойових дій. Попри це, тут залишається близько 60 тисяч людей, серед них понад 4 тисячі – це діти.
«Трішки посидимо, тікаєм»У дворах в центрі Херсона спалені автомобілі та оголошення – ховати автівки під сіткою від дронів. А над головою весь час кружляють дрони, розповідають місцеві проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Троє жінок вийшли у двір посидіти на лаві біля свого будинку.
Пощастило, що хлопці зламали, перерізали оптоволокно
Наталя
«Похвилинно, посекундно. От щойно пролетів. Дивимося,
пролетів, і слава Богу. І що ж робити? Як не виходити на вулицю? Уявіть, в хаті висидіти 24 години. Нема, нема, та й вискакуємо. Трішки посидимо, тікаєм. Знову трішки посидимо. Хочеться трішки на повітрі побути, ось квіточками займаємося, за городом дивимось, палісадніками», – каже Людмила жителька Херсона.
Один із російських дронів залетів під захисну сітку на базарі, коли там було чимало людей. Продавчиня Наталя була свідком цього випадку. Каже: їм пощастило, бо місцеві чоловіки вчасно встигли зреагувати та перерізати оптоволокно.
«Пощастило, що хлопці зламали, перерізали оптоволокно – і він втратив керування. Це єдине. Безстрашні наші хлопці. Поки він летів – перехруснули і все, і він падає. Пощастило, що він не вибухнув далі. Люди не постраждали», – каже Наталя
Місцеві жителі на базарі в Херсоні«Кошмарять населення»Саме дрони на оптоволокні – одна з найбільших загроз. Адже їх неможливо виявити детектором, проти них не працює РЕБ. Російська армія збільшила оптоволоконні котушки до 50 кілометрів, тож такий дрон може залітати далеко за місто. Як протидіяти цим технологіям,
рішень поки немає, каже Олександр Толоконніков.
Всі пішли, оминаючи Херсон так, щоб ми не дістали
Дар’я Ніколенко
«Вони зараз просто кошмарять населення. Залітають вже в житлові квартали, раніше можна було б сказати, що вони там шукають військові цілі, і вони це постійно комунікують. Але це смішно, тому що коли бабуся йде по вулиці, вони атакують її дроном просто, щоб дрон хоча б в когось влучив, бо вже заряд закінчується. Це дійсно жахливо. І десь до 50% дронів на оптоволокні, які не можна ні подавити, ні детектором виявити, щоб хоча б зрозуміти, звідки, куди він летить, щоб його збити. Відповідно, від них захищають тільки сітки і випадкові вогневі групи, які можуть їх збити», – каже Олександр Толоконніков.
Херсон. Чотири роки великої війни. Як живе місто? ПрогнозиАнтишахедні перехоплювачіА от «Шахеди» та «Гербери» здебільшого оминають Херсон. Командирка батареї перехоплючів БПЛА 34-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ Дар’я Ніколенко каже, це невипадково. Лише за квітень вони збили понад пів сотні таких безпілотників:
«От скільки б не прошло через нас, в 98% ми вражаємо все,
що летить через наше місто. Тому на сьогоднішній день дуже образливо, що ми дивимося, що дуже велика кількість зараз пішла на західну Україну, на центральну Україну. І всі пішли, оминаючи Херсон так, щоб ми не дістали. Вони розуміють, що є в нас тут засоби, розуміють, що є у нас тут люди, які зустрічають їх».
Дар’я Ніколенко, командирка батареї перехоплювачів БПЛА 34-ї ОБрМП ВМС ЗСУ
Це такий результат, який відчув на собі кожен житель Херсону
Віталій Червенков
По «Шахедах» та «Герберах» екіпажі працюють швидкісними дронами-перехоплювачами. Які на відміну від FPV, здатні розвинути швидкість до 170 кілометрів на годину і наздогнати безпілотник.
«Дрони типу FPV, вони вражають наші цілі, такі як «Молнія», більш дешевші такі засоби.Антишахедні у нас перехоплювачі – це зенітні перехоплювачі. Вони у нас в основному на мобільних групах – це йдуть STINGи денні і нічні, далі Striker mini, також P1SUN, теж антишахедні. Там пів кіло вибухівки для того, щоб, відповідно до тої величини, яка летить, щоб можна було стовідсотково уразити», – пояснює Ніколенко.
«Пісюн» проти «Шахеда».
Українські дрони-перехоплювачі б'ють рекорди і цікавлять інші країниДар’я сама родом з Херсону. 24 лютого 2022 року вона вивезла з міста доньку та маму, а сама повернулась. Волонтерила, переховувала військових та передавала інформацію підрозділам ЗСУ. Каже, своїй мамі не сказала, що вона в окупованому Херсоні.
«Коли вже почали обшуки і шукати, я в списки попала до п..рів, ось тоді мені довелось уже виходити. Виходили через Білозерку із частиною ТРОшників, дуже тяжко виходили, це було, і по підвалах ховались, і по дахах, і тікали, і по-різному було, але все ж таки ми вийшли», – додає командирка.
Щойно заїхав цей підрозділ, у нас по цивільному населенню в Херсоні значно збільшилось ураження FPV-дронами на оптоволокні
Віталій Червенков
Після виходу Дар’я приєдналась до лав ЗСУ. Спочатку служила в Миколаєві, а потім повернулась захищати рідне місто. Для протидії російським атакам морпіхи використовують комплекс різних заходів: мобільні вогневі групи, радіоелектронну боротьбу, дрони-перехоплювачі, виявляють та знищують екіпажі противника та їхні гармати.
«Результат, який відчув на собі кожен житель Херсону»Володимир на позивний «Монтана» від початку повномасштабного вторгнення боронить Херсонщину. Три роки він був у піхоті, брав участь у боях за звільнення Херсона та Дніпровських островів.
«Я самий перший з хлопцями заходив на ліву сторону, потім отримав поранення на 6-й день. Мене розібрала FPV трошки і мене евакуювали на човні. Бої були, вони намагались закріпитись заново на лівій стороні під мостом, коли вода зійшла після
