Внаслідок балістичного ракетного удару російських військ по приватному полігону на Київщині кількість загиблих сягнула десяти осіб, ще близько ста людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.
Розслідування обставин трагедіїЗа словами Руслана Кравченка, Офіс генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за статтею 438 Кримінального кодексу України, яка стосується порушення законів та звичаїв війни. Окрім того, відкрито ще одне провадження за частиною 3 статті 367 ККУ щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків під час організації та проведення заходу, що призвело до загибелі людей і тяжких наслідків.
«Війна не звільняє від відповідальності за управлінські рішення. Слідство встановить, хто ухвалював рішення про проведення заходу, хто погоджував місце, час і формат його проведення, які заходи безпеки були передбачені та чи були належним чином оцінені ризики в умовах воєнного стану», – наголосив генпрокурор.
Деталі атаки та реакція влади24 липня російська армія близько 11:
30 здійснила ракетний обстріл Києва та Київської області, застосувавши кілька балістичних ракет. Повітряні сили Збройних сил України за кілька хвилин до атаки попереджали про загрозу ракетного удару з півночі та фіксували появу «декількох швидкісних цілей» по напрямку столиці. Загрозу було відбито о 12:08.
Міський голова Києва Віталій Кличко повідомляв про виклик медичних бригад до Святошинського району столиці, який межує з Бучанським районом, де і відбувався захід на полігоні.
Президент України Володимир Зеленський зазначав, що внаслідок цього обстрілу загинули щонайменше шість осіб, а десятки дістали поранень. На жаль, кількість жертв зросла після уточнення даних.
Систематичні обстріли цивільної інфраструктуриРосійські війська регулярно атакують українські міста та об'єкти цивільної інфраструктури ракетами, дронами-камікадзе, керованими авіабомбами, реактивними системами залпового вогню. Такі удари кваліфікуються українською владою та міжнародними організаціями як воєнні злочини, що мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення, лікарень,
спроби позбавити населення електроенергії, тепла, води, зв'язку й медичної допомоги є ознаками геноцидних дій. До таких дій належать також:
- публічні заяви керівництва рф про нібито «неіснування» української нації;
- цілеспрямовані обстріли закладів охорони здоров'я та об'єктів інфраструктури;
- переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення інтелігенції та спроби змінити ідентичність дітей через депортацію;
- знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів.
Керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих атак по цивільних об’єктах, попри численні підтвердження руйнування лікарень, шкіл, енергетичних об’єктів та загибелі мирного населення внаслідок дій російської армії.
