У ніч на 1 серпня Київ зазнав чергової масштабної атаки російською балістичною ракетою, наслідком чого стала загибель дев’яти людей і поранення 28 громадян. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко, зазначивши, що серед постраждалих — четверо дітей. За його словами, 17 поранених залишаються у лікарнях, іншим медики надали допомогу амбулаторно або на місці подій.
Масштаби руйнувань у районах КиєваЗа інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, у столиці палають пожежі та зафіксовані значні руйнування у п’яти районах. Рятувальні підрозділи працюють на місцях влучань, проводячи аварійні роботи.
- Солом’янський район: тут загинули двоє людей, вісім отримали травми, серед них двоє дітей. Частково зруйновано і загорілося п’ятиповерхове житло, а також знищено автомобілі на парковці.
- Дарницький район: сталася пожежа та руйнування адміністративної і нежитлової будівлі. Пошкоджено житлові будинки, вигоріли авто. Тут загинуло сім осіб, ще 14 постраждали, з них двоє дітей.
- Шевченківський район: сталася пожежа у нежитловій будівлі та загорілися автомобілі «швидкої допомоги». Також зафіксовано одну постраждалу особу, вогонь спалахнув і на території кіностудії, однак його вдалося локалізувати.
- Дніпровський район: пошкоджено магазин.
- Печерський район: постраждали чотири приватних житлових будинки та господарчі споруди.
ще 28 – постраждали", – повідомив міський голова Віталій Кличко.
Дефіцит систем протидії ракетам та міжнародна реакціяУ зв’язку з постійними ракетними обстрілами Києва та інших міст України, відчувається гостра нестача ракет-перехоплювачів для системи MIM-104 Patriot — наразі це єдина установка в Україні, здатна ефективно знищувати балістичні ракети типу «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон». Через це ефективність протиракетної оборони щодо таких атак поступово знижується.
У відповідь на дефіцит засобів перехоплення українська влада закликає міжнародних партнерів до розширення виробництва ракет-перехоплювачів, необхідних для захисту населення.
Російські військові продовжують систематично атакувати українські міста з використанням різних видів озброєння — ударних безпілотників, ракет, керованих авіабомб, а також реактивних систем залпового вогню. Об’єктами атак найчастіше стають цивільна інфраструктура та житлові квартали, що призводить до численних жертв серед мирного населення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини російської федерації,
наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Особливе занепокоєння викликають обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я, метою яких є позбавлення людей енергопостачання, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги.
Ознаки геноцидних дій, які фіксують правозахисники й дослідники, включають:
- Публічні заяви російського керівництва про нібито неіснування української нації та заклики до її знищення.
- Цілеспрямоване руйнування соціальної інфраструктури та систем життєзабезпечення, які створюють нестерпні умови для життя українців.
- Переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях.
- Винищення інтелігенції, депортація дітей, вилучення українських книг із бібліотек, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Незважаючи на численні докази, керівництво росії продовжує заперечувати факти цілеспрямованих атак на цивільну інфраструктуру, що призводять до загибелі мирних мешканців та руйнування лікарень, шкіл і об’єктів енергетики.
