Україна продовжила масштабні удари по російській нафтовій інфраструктурі протягом липня. За підрахунками Bloomberg, які ґрунтуються на офіційних повідомленнях української та російської сторін, великі нафтопереробні заводи, нафтові танкери, портова та трубопровідна інфраструктура зазнали щонайменше 30 атак. Це другий найвищий місячний показник від початку повномасштабного вторгнення Росії.
За оцінкою EA Analytics, у липні російські нафтопереробні заводи переробляли в середньому 3,6 млн барелів нафти на добу. Bloomberg зазначає, що це найнижчий показник із травня 2002 року та приблизно на третину менше від сезонної норми. У 2020–2025 роках у цей період російські НПЗ переробляли в середньому 5,3–5,6 млн барелів на добу.
За даними Bloomberg, у першій половині липня українські удари були зосереджені на нафтопереробних заводах, зокрема на Омському НПЗ, який є найбільшим у Росії та розташований більш ніж за 2 500 кілометрів від українського кордону. Це призвело до скорочення обсягів переробки, а виробники збільшили експорт сирої нафти.
У другій половині місяця основними цілями стали нафтові танкери.
За інформацією агентства, це дозволило частині нафтопереробних підприємств провести ремонт і частково відновити роботу. Водночас наприкінці липня Україна знову активізувала атаки на НПЗ. За останні три дні місяця під удари потрапили три великі підприємства, а у вихідні були атаковані ще чотири.
Bloomberg також зазначає, що в липні ударів зазнали 18 нафтопереробних заводів, п'ять великих танкерів, п'ять об'єктів портової інфраструктури та два трубопроводи. Якщо врахувати ще вісім атак на танкери, пов'язані з терміналом Каспійського трубопровідного консорціуму, за які ніхто не взяв на себе відповідальність, липень може стати рекордним місяцем за кількістю ударів по пов'язаних із Росією нафтових об'єктах.
За даними агентства, після атак у Чорному та Азовському морях зменшилися обсяги відвантаження нафти через Новоросійськ. За тиждень до 26 липня там завантажили лише чотири танкери, тоді як у два попередні тижні їх було сім і вісім відповідно.
Старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Сергій Вакуленко вважає, що майбутнє російської нафтопереробки та експорту залежатиме від кількості безпілотників, які має Україна, та вибору цілей для ударів. За його словами, посилення російської протиповітряної оборони може скоротити кількість безпілотників, що досягають цілей, але не здатне повністю їх захистити.
Старший віцепрезидент і керівник напряму геополітичного аналізу Rystad Energy Хорхе Леон зазначив, що Росія має певні можливості переорієнтувати експорт сирої нафти з Новоросійська до балтійських портів. Водночас, на його думку, резервних потужностей трубопроводів, сховищ і танкерів навряд чи буде достатньо для повного перенаправлення всіх обсягів, які раніше відвантажувалися через Чорне море.
